Євгенія Кононенко. Імітація

・ Жовтень 2001
Львів: Кальварія, 2001.

Більшість персонажів цього роману пов’язані в одну спільну оповідь колишніми стосунками, що витворює атмосферу «еротики у минулому», тим більше характерну, що вона є тлом для «танатосу в сучасності». Детективна лінія проста й зовсім без звичайних перипетій, коли підозра падає то на одного, то на іншого члена романної спільноти, але справа розслідується настійливо в одному напрямку. Концепт такої «погоні за істиною» відбито на різних рівнях твору і загалом протиставлено іншому капітально розробленому концептові «імітування істини». За вилученням цієї машини сюжетності маємо звичайне для авторки фізіологічне письмо. Роман не є реалістичним, але радше натуралістичним у літературному дусі середини XIX сторіччя, і у відповідності до цього наративний малюнок здійснюється найбільше чорним по сірому, що навіть іронія із прийому ad hoc перевтілена просто у засіб мовлення.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!