Упорядник Ігор Задорожний. Ірмологіон 1809 року Івана Югасевича-Склярського

Оксана Захарчук ・ Серпень 2011
Ужгород: Карпати, 2010.
Факсиміле і транскрипція

Ірмологіон Івана Югасевича-Склярського (1809) – рукописна пам’ятка Закарпаття, яка представляє найдавніший пласт професійного музичного мистецтва. В ньому зафіксовано основні форми монодичних літургійних піснеспівів. Ірмологіон служив також практичним посібником для навчання дітей музичної грамоти і церковного співу.

Твір належить до календарно-мінейного структурного типу. За своїм змістом і художнім оформленням збірник споріднений із загальноукраїнською традицією, хоча його застосування обмежувалося богослужбовою практикою в Мукачівській єпархії. В першому розділі книги зібрано догматики, богородичні, сідальні та ірмоси воскресного канону на 8 гласів. В 4 гласі додано степенні антифони. Другий розділ – це осмогласний цикл подобні стихирам. До третього розділу входять ірмоси канонів і деякі стихири на свята церковного року, а також піснеспіви Тріоді.

Публікацію підготував авторитетний дослідник української церковної монодії Ігор Задорожний, який виконав упорядкування, транскрипцію та редаґування тексту. Книжка складається з двох частин: факсимільної репродукції Ірмологіону та його транскрипції в сучасній нотації. Згідно з методикою прочитання давніх ірмолойних піснеспівів Олександри Цалай-Якименко, на початку нотних станів тут використано подвійний запис ключів, що дає змогу легко орієнтуватися в музичному матеріялі всім, хто не обізнаний з особливостями давньої нотації – так званої київської квадратної ноти. Церковнослов’янський текст подано сучасною абеткою зі збереженням характерної вимови ориґіналу. Задля легкого відтворення та сприймання мелодико-ритмічного малюнку нотного тексту в транскрипції збережено симетричність і відповідні пропорції ориґіналу.

Без перебільшення подвижницька праця Задорожного змогла побачити світ завдяки матеріяльній допомозі пана Михайла Мандзія з Великої Британії. Автор-упорядник  висловив щиру вдячність за корисні наукові поради, що їх йому надавали професори Львівської національної музичної академії імені Лисенка, видатні українські медієвісти Олександра Цалай-Якименко та Юрій Ясіновський (науковий редактор), а також – із Канади – професор Університету Св. Павла в Отаві о. Петро Галадза. Варто відзначити також високий поліграфічний рівень видання.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!