О. Богомолов, С. Данилов, І. Семиволос, Г. Яворська. Ісламська ідентичність в Україні

Вікторія Середа ・ Березень 2006
Київ: AMES, 2005.

У монографії, що її за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» видав Центр близькосхідних досліджень, піддано аналізові вплив дискурсивних практик на процеси формування колективних ідентичностей і те, як вони взаємодіють із культурним розмаїттям українського соціюму. У фокус дослідників потрапляє цілком недосліджена ділянка: ісламська ідентичність в Україні, яку розглянуто в її реґіональних, національних і наднаціональних проявах. Український випадок подано на тлі европейських і глобальних процесів формування ісламської ідентичности. Монографія ґрунтується на дослідженні, яке проводилося серед мусульманських громад Криму, а також деяких східних і західних областей України. Автори охоплюють основні соціяльні інститути й організації, що впливають на формування та функціонування ісламської ідентичности в Україні: релігійні, політичні, громадські, освітні, медійні. У першій частині докладно описано чисельність і національний склад мусульманських громад в Україні, структуру їх розселення, історію міґрацій. Подано типологію реґіонів за особливостями національного складу мусульманського населення, проаналізовано сучасні етноміґраційні процеси. Автори наголошують, що в Україні мешкають понад 40 етнічних груп, котрі сповідують іслам, і в кожній із цих груп співвідношення етнічних і релігійних компонентів у творенні ісламської ідентичности є своєрідним, має різну значущість. В окремих мусульманських громадах витворюється таке явище, як «локалізований іслам» чи місцевий «традиційний іслам» – відбувається вибіркове залучення в національну ідеологію окремих елементів ісламської спадщини та їх ресиґніфікація. Відтак проаналізовано основні ісламські інститути: традиційні (локальні й релігійні громади, духовне управління) та інноваційні (асоціяції, громадські організації, транснаціональні благодійні фундації), що беруть активну участь у конструюванні двох, іноді суперечливих, вимірів ісламської ідентичности – етнічної та супраетнічної, творять основу політичної мобілізації ісламських громад.

У монографії досліджено різні моделі розвитку ісламської освіти в Україні та їх значення для формування мусульманської ідентичности. Останній розділ присвячено аналізові дискурсивного тла, на якому сприймаються мусульмани й іслам (вони-дискурс). Однак матеріял, до якого застосовано дискурс-аналіз, надто осяжний, щоб можна було його опрацювати глибоко (використано лексичну картотеку Інституту української мови НАН України, сучасні художні й публіцистичні тексти, електронні версії чотирьох газет за 2002–2004 роки та приклади слововжитку з електронної пошукової системи Google), тому висновки, відповідно, є занадто спрощеними. Автори змішують приклади з різних дискурсів (медійного, політичного, етнографічного) без урахування специфіки їх функціонування. Застосований у дослідженні макропідхід дає вичерпну інформацію про специфіку етносоціяльної структури мусульманських громад, ключові інститути, що впливають на витворення ісламської ідентичности, дискурсивні моделі сприйняття ісламу та мусульман в Україні, однак він не дає змоги побачити цю проблему очима пересічного мусульманина. Після ознайомлення з монографією читач так і не отримує відповіді на запитання про структуру ісламської ідентичности (ідентичностей). Залишається не зовсім зрозумілим, що означає бути мусульманином в Україні для носія ісламської ідентичности і яким є ісламський ми-дискурс. Проте для читача, який цікавиться ісламськими громадами в Україні, дослідження дає багатий матеріял для роздумів. Окремо слід оцінити добре обґрунтований теоретичний розділ авторства Галини Яворської, де розкрито вплив дискурсивних практик на процес витворення ідентичностей і їх структуру.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!