Борис Грановський. Історія національного друку України в бібліографії за 1483–2000 рр. Довідник (desiderata)

Степан Захаркін ・ Березень 2004
Київ: 2003.

Нова праця київського бібліографа – монументальний том великого формату, що обіймає понад 12 тисяч бібліографічних записів і кілька допоміжних покажчиків. Автор поставив перед собою безпрецедентне завдання, впоратися з яким, далебі, не під силу одній людині: створити максимально повну бібліографію літератури, що стосується історії та сучасного стану друкарської і видавничої справи в Україні на різних рівнях – включно з публікаціями про окремі часописи і навіть важливіші, з погляду укладача, книжкові видання (стародруки, літературні альманахи та збірники, Шевченків «Кобзар» тощо). Зрозуміло, що здійснення цього завдання в такому обсязі й такими силами a priori не могло бути успішним. Про якусь повноту покажчика, звісно ж, навіть не йдеться, проте й репрезентативним його назвати не можна. Приміром, про «Запорожскую старину» Ізмаїла Срезневського, що має досить-таки значну літературу, у бібліографії Грановського знайдемо аж дві позиції – та й ті виявляються не спеціяльними розвідками, а енциклопедичними гаслами. Газету «Діло», якій присвячено, серед іншого, кілька грубих монографій, представлено сімома позиціями: відгуками тогочасної преси і, знову-таки, енциклопедичними статтями. І так далі. Якість бібліографічного опису залишає бажати кращого: мало не на кожній сторінці покажчика навіть під час побіжного перегляду надибуємо неповні або неточні бібліографічні записи. Із систематизацією велетенського матеріялу в книжці також, на жаль, не все гаразд. Межі розділів і підрозділів часом невиразні, іноді одні й ті самі записи без жодної потреби продубльовано в різних рубриках. Нерідко викликає заперечення поділ матеріялу: літературу про Юрія Дрогобича подано чомусь у підрозділі, присвяченому дофедоровському друкові в Україні; видавництво Бориса Грінченка упорядник об’єднав із видавничим товариством його імені, яке діяло в роки Першої світової війни в українському таборі військовополонених у Вецлярі; публікації про журнал «Літературний ярмарок» описано в рубриці «Альманах» тощо. Не секрет, що всякий довідник, навіть неякісно підготований, здатен приносити користь досвідченому користувачеві. Не є винятком і праця Грановського, в якій використано низку маловідомих, а часом і вельми рідкісних джерел. Проте якісні довідники мають довше життя – чи не так?

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!