Генрі Марш. Історії про життя, смерть і нейрохірургію

Максим Карповець ・ Червень 2016
Львів: Видавництво Старого Лева , 2015.

Книжка Генрі Марша, розрахована на дуже широку авдиторію, — це історія відомого британського нейрохірурга, який провів безліч складних операцій і врятував чимало людей. Марш відомий в Україні, оскільки передав свої знання та досвід українським лікарям, зокрема авторові передмови до видання Ігореві Курільцю, який часто з’являтиметься в історіях хірурга. Цікаво, що саме Марш одним із перших підтримав Революцію Гідности і не раз бував на Майдані.

Формат книжки незвичний, а водночас — цілком передбачуваний. У зміст винесено назви різних недуг, від аневризми до інфаркту, і пов’язаних із ними історій. Тут немає місця перебільшенням чи применшенням: Марш прагматично описує операції, рани, травми, істерики хворих. Прагматика для хірурга є складником професійности, адже в нейрохірургії точність і скрупульозність — це основа виживання пацієнта, хоча «успіх або невдача часто не залежать від лікарів». Уже в першому розділі «Пінеоцитома» автор розповідає про операції на мозку, які він не дуже любить робити: «Хірургія головного мозку — ризикова на галузь, і сучасні технології лише незначно зменшили цей ризик». Марш у деталях розповідає про приготування пацієнта до операції: записи розмов на смартфон, емоції хірурга, переживання пацієнтових рідних. Фактично кожна історія — симбіоз факту і того, як його інтерпретує автор. Кожна частина книжки розповідає читачеві про певну хворобу, її специфіку, симптоми, можливості передбачити напад. Утім, Марш розуміє, що його авдиторія дуже широка, тому спрощує мову: «Аневризми — це маленькі балоноподібні здуття мозкових артерій, які часто стають причиною жахливих крововиливів у головний мозок». Варто виокремити історію «Папілома хоріоїдального сплетення», де йдеться про операцію, з якої розпочалась авторова кар’єра нейрохірурга. Ось приклад живого стилю, що тримає увагу, наче драматичний фільм: «Була зима і темніло рано, я дуже добре пам’ятаю, як, холонучи від страху, мчав з лікарні в метро, потім з метро темними безлюдними вулицями району Белем додому, а звідти — у лікарню». Історію виокремлює те, що в ній ідеться про авторового сина, якому діягностували гостру гідроцефалію. Що стосується України, то варто звернути увагу на частину «Tic Douloureux», події якої відбуваються у Києві 1995 року. Тоді лікар без офіційного дозволу виконував операцію, «яку в цій країні ще не робили». Тут побачимо і портрет розваленого Радянського Союзу, і пошарпані лікарні, і український колорит, втілений в образі Бесарабського ринку. Саме в таку Україну закохався Марш — голу, бідну, але правдиву.

Кожна історія переконує, що перед нами не просто лікар, а жива, справжня людина з дивовижним відчуттям власної справи. Мимоволі згадуються слова самого Марша з передмови: «лікарі — такі ж люди, як і всі інші». Утім, лікарі таки є більш ніж особливими людьми, що доводять історії британського хірурга.
 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!