Heleen Zorgdrager, Michіel Driebergen. The Jews of Lemberg: A Journey to Empty Places

Володимир Шелухін ・ Квітень 2018
London, Portland: Vallentine Mitchell, 2017.
English translation: Jantine van der Knaap, Kristie Szalanski

Книжка «Євреї Львова: подорож порожніми місцями» є англомовним перекладом нідерландського ориґіналу 2014 року. Умовно кажучи, це прочитання сучасного міського простору крізь єврейську призму. Вулиці та будівлі прив’язано до історії єврейської громади міста, і вони свідчать про багату і конфліктну її траєкторію.

Використання старої, «австрійської» назви міста – Лемберґ (поруч із якою вживається власне єврейська, їдишомовна назва Лемберік) – відсилає до часів, коли Львів мав велику єврейську громаду, а чорно-біле оформлення видання зі світлинами й мапами надає йому особливої аури втраченого та можливого лише у тьмяних спогадах, які санкціонують також і теперішнє. Однак цьому виданню властиве намагання відійти від ностальгійного романтизування полікультурного минулого й зосередитися на реаліях співіснування різних громад крізь призму оповідей свідків, які торкаються драматичних подій ХХ століття і вряди-годи доповнюються відсиланнями до віддаленіших часів завдяки вже матеріяльним свідченням (а саме: згаданим мапам, світлинам пам’яток тощо). Велику увагу приділено обставинам зникнення єврейської громади з львівського простору й, безумовно, Голокостові. Та в книжці також осмислено чимало інших дражливих тем. Наприклад, формування єврейської ідентичности й виокремлення національного із релігійного, де асиміляцію, яку обирала частина євреїв, розглянуто в контексті релігійних і суспільно-політичних дебатів усередині юдейської спільноти ХІХ–ХХ століть. Один зі свідків, Борис Дорфман, зосереджується на совєтських репресіях, згадано голод 1946–1947 років. Рабі Сіва, пригадуючи власну юну віру в ідеали комунізму та некритичне прийняття насильницької ідеології знищення «буржуазії», осмислює зникнення їдишомовної культури.

Наприкінці видання можна знайти стислі коментарі в нотатках, каталог мап, іменний покажчик, список літератури та перелік фільмів для ґрунтовнішого ознайомлення з темою, а також деякі інформаційні ресурси в інтернеті.

Однак книжку не позбавлено суперечностей, які залишають двозначне відчуття і шкодять їй. Приділяючи належну увагу єврейському погромові у Львові влітку 1941 року, автори в одному місці пишуть про нього як про наслідок дій польських та українських мешканців, мотивованих нацистською пропаґандистською машиною, що вдало використала масові розстріли НКВД галичан у львівській в’язниці, звинувативши в тому євреїв, а в другому – покладають ініціятиву винятково на «українських націоналістів». Така сенситивна й «вибухонебезпечна» тема потребує не лише обережніших формулювань, а й ретельнішого аналізу.

Ляйтмотивом книжки можна назвати проникливі слова, що містяться на її сторінках: «Небажання знати – гріх».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!