Василь Кожелянко, Тарас Григорчук, Анатолій Дністровий. Кальміус. Літературно-мистецький альманах, число 3–4 (7–8) 1999

Редакція Критики ・ Квітень 2000

Всупереч передбаченням скептиків, напівсамвидавний (сотня чи дві примірників на ротапринті) квартальник «Кальміус», започаткований у Донецьку групою молодих літераторів, не лише не «загнувся» на перших кількох номерах, а й видав наприкінці минулого року чимале за обсягом 150-сторінкове число, де є майже все, що має бути в «товстому» журналі: проза (роман!), поезія, переклади і навіть літературна полеміка. Роман («Басаврюк XX» Дмитра Білого) закінчується, щоправда, не так цікаво, як починався в попередньому числі, а літературна полеміка, як і решта критики, – це великою мірою déjà vu, друковане по інших часописах. А все ж видання виглядає живим, на відміну від «традиційних» (переважно «спілчанських») часописів, нецікавих, схоже, навіть самим їхнім авторам і редакторам.

У «Кальміусі» є гарні вірші Василя Кожелянка, Тараса Григорчука, Анатолія Дністрового та Івафа Рицібуха, добрі переклади Юрія Бедрика (з Болеслава Лесьмяна), Олександра Боргардта (з Рубена Даріо) та Євгенії Кононенко (з Анрі Бода, Жана Пасера та Жана-Батіста Шасіньї). Є й непогана чи, принаймні, ненудна (бо достатньо задерикувата) критика Олега Солов’я, Ігоря Бондаря-Терещенка та Євгена Барана. Автори, як і належить правдивим «дев’яностикам», доволі нещадні до своїх попередників-«вісімдесятників» (найбільше, зрозуміло, до Андруховича, але також до інших блазнів-бубабістів»), а заразом і до Єшкілєва з його злощасною «Плеромою» й навіть до непричетної загалом Забужко, котра, однак, весь час пише «щось складнопідрядне». Значно поблажливіші вони з якихось причин до Ярослава Довгана й Тетяни Крижанівської, і майже цілком толерантні до «Критики», за винятком текстів Агеєвої, Медвідя й того ж таки капосного Андруховича, видрукуваних у рамках феміністсько-антифеміністської полеміки в чч. 5–6. «Стиль полемік у “Критиці”, – пише редактор «Кальміусу» Олег Соловей, – є надто симптоматичним для ілюстрації “Доби Безчасся”, в яку живемо».

Можливо, з наступних чисел «Кальміусу» ми довідаємося таки, що ж автор мав на увазі. Бажаємо, отже, колеґам творчого багатоліття.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!