Блер Рубл. Капітал розмаїтости: Транснаціональні міґранти у Монреалі, Вашинґтоні та Києві

・ Квітень 2007
Київ: Критика, 2007.
336 c.

Транснаціональна міґрація (автор пропонує цей термін замість «імміґрації» та «закордонної міґрації» задля аналітичної точности) стала відчутним чинником внутрішнього життя міст світу в XX сторіччі. Однак вона зачепила не лише традиційно строкаті поселення на кшталт Амстердама або Нью-Йорка, а й набагато традиційніші, закритіші й однорідніші міста Европи та світу, мешканців яких єднає затишне відчуття згуртованости на основі спільних ідеалів, норм і цінностей, зовнішньої та внутрішньої подібности, тривалости співжиття, взаємної довіри. Для цієї міської моделі соціологи виробили термін «соціяльний капітал», що описує комплекс соціяльних ресурсів, що їх групи й окремі індивіди здатні мобілізувати задля досягнення колективних цілей. Транснаціональна міґрація вибиває ґрунт із-під цієї традиційної моделі соціяльної інтеґрації.

Американський урбанолог-спеціяліст із питань міського розвитку в пострадянській Східній Европі Блер Рубл намагається з’ясувати, чи існує зразок-прецедент збереження єдности й керованости в умовах зрослої внутрішньої розмаїтости для традиційних і «типових» міст. Але засяг книги ширший – можна говорити не лише про міста, а й про нації, які сьогодні невблаганно стикаються з розмиванням своєї «чистоти». Важливим ресурсом для стабільного існування та соціяльного миру («міської соціяльної стійкости») стає відкритість до зовнішніх груп. Розмаїтість передбачає зовсім інші орієнтації та настанови, ніж внутрішньогрупова закритість «соціяльного капіталу».

На прикладі Монреаля, Вашинґтона та Києва автор проводить розрізнення між «традиційно розмаїтими» та «традиційно однорідними» містами й містечками й виділяє тип міста, «розділеного надвоє» лініями расового або лінґвістичного поділу. В історії цих «розщеплених» на дві громади міст він бачить модель соціяльного розвитку, яка в умовах радикальної перебудови соціяльної організації життя під впливом зрослої транснаціональної міґрації перетворила традиційну однорідну громаду – цю «ексклюзивну форму соціяльної організації, котра зажила сумної слави через свою нетолерантність до тих, хто не потрапляв до числа її членів» – на відкриту й приязну до прибульців спільноту, здатну підтримувати мирне співжиття навіть в умовах нечуваної розмаїтости.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!