Наталя Корнієнко, Вадим Скуратівський, Сергій Білокінь та ін. Ханенківські читання: Матеріали науково-практичної конференції. Випуск 4

Редакція Критики ・ Червень 2003
Київ: Кий, 2002.

Наукові читання, що їх проводить Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, торік було присвячено постаті блискучого українського мистецтвознавця 1920–1930-х років, одного з найбільших київських дослідників історії західноевропейського живопису Сергія Гілярова (1887–1946). Він працював у цьому музеї понад два десятиріччя, керуючи його дослідницькою роботою та підготувавши перші наукові каталоги його мистецьких колекцій.

Збірник відкриває стаття Наталі Корнієнко про наукову діяльність Гілярова, побудована на невідомих матеріялах рукописної спадщини вченого з музейного архіву. Дослідниця біографії мистецтвознавця Наталя Крутенко розповідає про зустрічі з його колеґами та учнями, які ділилися спогадами про науковця. Виступ Вадима Скуратівського присвячено драматичній долі «інтелектуального клану» Гілярових – діда, публіциста Нікіти Ґілярова-Платонова, і батька, академіка ВУАН філософа Олексія Гілярова. Сергій Білокінь публікує своє листування з сином мистецтвознавця – академіком АН СРСР біологом Меркурієм Гіляровим, який жив та працював у Москві (частину його листів писано по-українському). У повідомленні краєзнавця Михайла Кальницького йдеться про педагогічну працю Сергія Гілярова у київських гімназіях у 1910-х роках. Степан Захаркін друкує невідомі документи з архіву Олександра Білецького, що стосуються безрезультатної спроби літературознавця виступити в обороні Гілярова, заарештованого 1945 року за політичним звинуваченням.

Наприкінці поміщено дві статті, що не мають прямого стосунку до теми читань: синтетичну розвідку Олени Рославець про долю Музею в роки Другої світової війни та повідомлення Лариси Амеліної про колекцію західноевропейського екслібрису у фондах Національного художнього музею України.

На завершення збірника подано коротку хронологію життя та діяльности Сергія Гілярова та неповну бібліографію його праць. Видання ілюстроване світлинами з родинного архіву Гілярових, що його зберігає онук мистецтвознавця Алєксєй Ґіляров (Москва).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!