Отець Патрік Дебуа. Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту

Ірина Склокіна ・ Липень 2013
Київ: Дух і літера, 2011.

Книга о. Патрика Дебуа постала з багаторічної роботи автора як голови Комісії зі зв’язків із юдаїзмом Французької конференції єпископів, а також співзасновника та голови організації «Yahad-In Unum», що має на меті пошук і дослідження поховань жертв Голокосту в Україні, Білорусі, Росії, Польщі та Молдові. Особистий і родинний досвід автора, що почувається покликаним дізнаватися правду про минулі трагедії та складати пошану загиблим, щільно переплітається із текстами інтерв’ю зі свідками, поясненнями та коментарями автора щодо обставин дослідження, його методів, осмисленням результатів і реконструкцією загальної картини минулого.

Дослідницькі експедиції о. Дебуа та його команди різнопрофільних фахівців шукали в Україні місця знищення й поховань євреїв, опитували свідків і краєзнавців. На відміну від більшости видавців усних інтерв’ю, що буквально відтворюють вільну оповідь свідка – з усіма повторами, неточностями та хронологічними перескакуваннями, о. Дебуа ретельно дотримується фактографічного підходу, записуючи інтерв’ю в максимально строгій манері. Свідок відповідає лише на конкретні запитання, спрямовані на з’ясування точних місць, дат, обставин, учасників подій і їхньої поведінки. Концентрація на повсякденних деталях стимулює пам’ять оповідачів і дає змогу виявити багато нових аспектів, на які раніше не звертали увагу дослідники «макрорівня» подій і про які свідчень в архівах дуже обмаль або й узагалі немає. Виразне уникання оцінкових суджень чи занадто розлогих рефлексій щодо сучасного стану пам’яті чи оповідних стратегій свідків (самовиправдання чи замовчування окремих аспектів) – це не тільки данина політкоректності, але й принципова орієнтація на реконструкцію дуже малодослідженого минулого, без поквапливих інтерпретацій і узагальнень.

На відміну від, наприклад, Омера Бартова о. Дебуа зміг побачити також і приклади гідного вшанування загиблих євреїв, відтворення цієї трагедії місцевими краєзнавцями у музеях, шкільних заходах. Хоча загальна картина – це, безперечно, забутість і непомічання місць поховань та суто утилітарний підхід до матеріальних залишків єврейської присутности.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!