Тадеуш Конвіцький. Хроніка любовних подій

Юлія Бентя ・ Листопад 2013
Львів: Урбіно, 2012.
Переклад з польської Божени Антоняк

«Хроніку любовних подій» живого класика XX століття Тадеуша Конвіцького зразу по публікації 1974 року критики оголосили «польськими Ромео і Джульєтою». Справді, між фабулами Шекспірової п’єси та роману Конвіцького чимало спільного: безмежно відчайдушне, прекрасне та болісно руйнівне кохання підлітків, яке не має майбутнього через належність їхніх родин до «ворожих таборів». Та найбільше в цьому поліфонічному тексті інтриґує інше, а саме – незвична, навіть провокаційна «оптика» оповіді. Не кохання на тлі історичних подій, не сучасний аналог «Війни і миру» з багатосторінковими поясненнями поточної воєнно-політичної ситуації, а Велика історія, яку читач ледь проглядає у «шпаринах» побіжних описів і побутових діялогів. Яку, докладаючи чималих зусиль, мусить по крихтах збирати аж до фіналу, де над ним нарешті зглянуться і чітко вкажуть місце в системі просторово-часових координат: Вільно, 1939 рік. Питається, звідки раптом під час читання «Хроніки...» береться така «жага» історії, якої, здавалося, було занадто багато в обох Александрів Дюма й у того ж Толстого? Хіба життя гімназистів (саме їхнє нечисленне дружнє коло – головні дійові особи), їхні майстерно прописані стосунки і любовні пригоди – недостатня пожива для душі та розуму? Виявляється, що ні. Бо так уже сталося, що навіть щоденний побут школярів багатонаціонального Вільна 1939 року неможливо до кінця зрозуміти й пояснити без знання «зовнішніх обставин» і родинних «скелетів у шафах». Втім, Конвіцький дає чимало непрямих підказок. У цілком реалістичні картини раптом втручається дивний привид із майбутнього, якого бачить лише головний герой Віцьо (чи не побачення це із самим собою, старшим на кільканадцять років?); дрібнішим шрифтом, окремо, подано дуже схожу на документальну кримінальну або світську хроніку (одна з її невипадкових фігуранток – колишня наречена Адольфа Гітлера, що вдовольнилася обіцянкою фюрера ніколи не одружуватися). Зрештою, читач змушений прожити «Хроніку любовних подій» так, як проживає власне життя, – йдучи навпомацки темним лісом, набиваючи на шляху болючі ґулі й лише здогадуючися про неминучість завтрашньої катастрофи.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!