-. KINO-KOЛО. 2005, 26 (літо)

・ Серпень 2005

Літнє число квартальника екранних мистецтв повністю присвячено документальному (неігровому) кінематографу. Тут видрукувано теоретичні розвідки й рецензії на класичні фільми (від картин Роберта Дж. Флаерті, Вальтера Рутмана, Луїса Бунюеля і Дзиґи Вертова до стрічок Алена Рене, П’єра Паоло Пазоліні, Криса Маркера й Алєксандра Сокурова). Вперше українською друкується сценарій знаменитого фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом». Ідеться також про історію української екранної документалістики в подіях, фільмах, іменах, зокрема про творчість Олександра Коваля, Сергія Буковського, Олександра Роднянського, Валентини Руденко, Юрія Терещенка, Юлії Лазаревської.

Телевізійний екран як основний ретранслятор неігрового кіна підтверджує – у світі і вже в Україні – очевидне зростання суспільного інтересу до екранної документалістики. Неігрове кіно не тільки перемагає на найповажніших міжнародних фестивалях, воно впевнено завойовує екрани кінотеатрів, де демонструються не лише політичні памфлети Майкла Мура, а й пізнавальні стрічки на кшталт французьких «Мікрокосмосу» й «Генезису», розмову з авторами яких друкує часопис.

Додатковим для редакції приводом і поштовхом присвятити число неігровому кіну стали одразу три спеціялізовані кінофоруми, що пройшли у квітні в Києві, зокрема І Міжнародний український фестиваль документальних фільмів «Контакт», який мав дві конкурсні програми – національну й міжнародну. У часописі можна прочитати критичні матеріяли про цей форум, інтерв’ю з його учасниками (зокрема з латвійським режисером Герцом Франком і російським – Віталієм Манським), а ще – виклад двох фестивальних дискусій, одна з яких мала назву «Документальний кінематограф: національна самоідентифікація, інтеґрація в европейський контекст».

Окрім того, друкується низка світлин українського кінооператора Володимира Кукоренчука, а також статті про екранну документалістику данця Ларса фон Трира, білоруса Віктара Дашука, француза Франсуа Рейшенбаха та українця Сергія Лозницю, що працює поза Батьківщиною.

Зрештою, ще один редакційний мотив: уперше в історії кінематографа до конкурсної (короткометражної) програми Канського фестивалю потрапив й одразу дістав «Золоту пальму» український фільм – його визнали найкращим поміж решти всуціль ігрових та однієї анімаційної картини! Принагідно вміщено текстові й візуальні матеріяли, що стосуються цієї стрічки режисера-дебютанта Ігоря Стрембіцького.

В.В.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!