Роксоляна Свято, Ольга Брюховецька, Юлій Швець та ін. «Кіно-Театр», 2016, № 1, № 2

Світлана Ославська ・ Березень 2017

Перші цьогорічні числа часопису відкривають огляди вистав харківських та херсонських театрів. Документальна вистава «Декалог» театру «Арабески» створює «ситуацію не приговорювання, а проживання» документів Другої світової війни (Ольга Велимчаниця). Але нинішні події в країні не знаходять відгуку на сценах більшости театрів Харкова (Юлій Швець). Харківську тему продовжує виклад промови Богдана Бойчука на тлі виставки сценографії художників-аванґардистів театру «Березіль» в Українському музеї у Нью-Йорку. Вистави режисера Сергія Павлюка у Херсонському театрі ім. Миколи Куліша здатні «активізувати думку, говорячи про те, що болить сьогодні» (Ольга Велимчаниця).

Мюзикл «Співай, Лоло, співай» Театру драми і комедії на Лівому березі балансує між драмою про понівечену долю молодої жінки і фарсом (Лариса Тарасенко). Лариса Кадирова пропонує емоційний нарис-відгук про польську театральну культуру. Актриса Валерія Чайковська згадує режисера Миколу Мерзлікіна; Сергій Гордєєв пише про творчість актриси Валентини Чистякової, а Вікторія Ільків — про акторів Віталія Салія та Ірму Вітовську; Ольга Біцан — про театрального режисера Анатолія Ефроса. До польського театру повертає і рецензія Ольги Велимчаниці на книжку п’єс Станіслава Іґнаци Віткевіча «Вінт чи бридж this is the question». Іще одна театральна книжка в полі уваги авторів часопису — «Житейське море» про Таїсію Литвиненко та Федора Стригуна.

Фантастичний фільм «Загублене місто», дія якого відбувається в умовній «зоні відчуження», аналізує Анастасія Пащенко. Документальний фільм «Леґіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918–1919 рр.» підкреслює «державотворення знизу», без видатних постатей, про нього пише та ж авторка. Британська воєнна драма «71» про події 1971 року в Північній Ірландії є «серйозною військовою драмою», що показує місто «у фокусі жаху» (Юлій Швець).

Увагу привертає дискусія довкола фільму «Подія» Сергія Лозниці, «кінематографіста, який мислить історичними категоріями». Роксоляна Свято пише про абсурдиста Роя Андерсона, який «вивертає назовні і доводить до крайньої межі» похмурість скандинавів (стрічка «Сидів голуб на гілці, міркуючи про буття»). У серіялі Валерія Тодоровського «Відлига» Лариса Брюховецька знаходить смислову багатошаровість. Ольга Брюховецька пише про книжку Джошуа Фьорста «Українське кіно: приналежність та ідентичність під час радянської відлиги» — працю про пошуки «національного змісту», до якого вдавалося українське кіно і в якому знаходилося місце «революційній формі». У серіялі «Гра престолів» підліткова чорно-біла мораль поступається місцем «принципу здійснення етичної максими, незважаючи ні на що» (Михайло Собуцький).

45-й кінофестиваль «Молодість», Х Міжнародний фестиваль непрофесійного кіна «Кінокімерія», міжнародний тиждень кіна SEMINCI в Іспанії, фестиваль операторського мистецтва в Бидґощі «Камеримаж», — часопис подає огляди цих кіноподій.

Знайдемо тут і статті про Ельдара Рязанова (Роксоляна Свято) і Отара Іоселіані (Тетяна Дениско). Героями традиційного нарису Юрія Мицика про українських зірок Голівуду є Волтер Джек Пеленс та Наталі й Лана Вуд. Блок інтерв’ю представлено розмовами з режисером Григорієм Шумейком і кінооператором Сергієм Борденюком (Лариса Брюховецька), а також із Тарасом Компаніченком (Анастасія Пащенко).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!