Тамара Гундорова. Кітч і література. Травестії

Людмила Наконечна ・ Лютий 2010
Київ: Факт, 2008.

«Мета цієї книжки, – пише її авторка на перших сторінках, – дати уявлення про теорію кітчу, його естетичну природу, продемонструвати різні способи функціонування кітчу в літературі, а також показати всеприсутність кітчу в творах різних часів, різних жанрів і різних авторів».

Справді, книжка Тамари Гундорової є своєрідним перепрочитанням історії літератури (від перегляду спадщини Котляревського до цікавих роздумів про образ Вєрки Сердючки) під незвичним кутом зору: через призму масової культури. Це виглядає так, начебто дослідниця наважилася чітко висловити думки, вже віддавна присутні в розмовах і текстах, але тільки між рядків, наче ніхто досі не міг спекатися евфемізмів і назвати речі своїми іменами. Кітч став притчею во язицех, проте одні говорили про нього як про надокучливе, але марґінальне й не варте уваги явище; інші – нібито остерігаючись перейти від розмов про кітч у сферу власне його дії.

Тож монографія Тамари Гундорової може виявитися знаковою подією в українському літературознавчому процесі, каталізатором розмов, диспутів і суперечок. Тим більше, що й написано її легко і ненав’язливо, особливо захоплюєпрактична частина праці присвячена аналізові конкретних творів. Це вже відчули експерти, які оголосили монографію Гундорової «Книжкою року 2008» у номінації «Хрестоматія – Літературознавство». Певно, матимуть рацію і ті, хто застосує до «Кітчу і літератури» вислів: «літературознавство, цікавіше за саму літературу».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!