Лариса Батрак, Андрій Шаповал, Юрій Булгаков.... Краєзнавство. 2015, № 3–4

Андрій Блануца ・ Лютий 2017

Окрім традиційних рубрик, число містить розділ «До 100-річчя від дня народження Петра Тронька», що вшановує засновника Всеукраїнської спілки краєзнавців та ініціятора відродження у 1993 році часопису «Краєзнавство».

Науковці-краєзнавці з Києва та Луцька представляють матеріяли, що стосуються наукового доробку й творчої спадщини академіка НАН України, Героя України, ідеолога та головного редактора єдиної на пострадянському просторі історико-краєзнавчої серії «Історія міст і сіл України» Петра Тронька. Валерій Смолій спільно з Олександром Реєнтом (Київ) називають його «улюбленцем долі», адже Тронькові вдавалося у системі радянської влади «протягувати» українські культурно-освітні, музейні та інші проєкти. Лариса Батрак (Київ) аналізує документальну спадщину академіка у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України, а Андрій Шаповал разом із Юрієм Булгаковим (Київ) зосереджуються на краєзнавчому аспекті архівної спадщини Тронька. Людмила Круглова (Київ) висвітлює документальний блок виставки «Я тобою, Україно, живу…», присвяченої 100-річчю від дня народження академіка. Тут же Геннадій Бондаренко (Луцьк) представляє дослідження його внеску у краєзнавчий рух на Волині. Володимир Дмитрук та Руслана Маньковська (Київ) висвітлюють роль Тронька як українського державного діяча та значення заснованої на його честь «Троньківської премії» — відзнаки за наукові досягнення в галузі краєзнавства.

Дві наступні рубрики присвячено історії Волині як культурно-історичного та етнографічного реґіону України. У першій зібрано статті з історико-теоретичних проблем вивчення історії волинських міст і сіл. Андрій Заяць (Львів) представляє результати дослідження історії містечка Козлин крізь призму документальних даних із міської книги початку XVII століття, а Василь Денисюк (Луцьк) аналізує конфлікт між мешканцями Каменя-Каширського та графом Василем Красицьким у 1836–1837 роках. Єврейські громадські об’єднання міжвоєнного Луцька є предметом дослідження луцьких істориків Анатолія Шваба й Галини Малеончук.

У другій рубриці розглянуто питання історико-географічного та соціяльно-економічного аспектів історії Великої Волині. Тут представлено шість статтей луцьких істориків, які хронологічно охоплюють періоди історії Волині від Київської Русі до сьогодення. Ігор Пасюк досліджує монетарну систему Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави, Ярослав Шабала — кооперативний сектор у сільському господарстві Волинської области у 2000–2010 роках, а Людмила Стрільчук — сучасну трудову міґрацію через державний кордон.

Наступний розділ презентує дослідження у сфері краєзнавчого потенціялу в туризмі. Стаття Сергія Поповича (Київ) показує генезу, методологію та завдання туристичного краєзнавства в сучасних умовах. Тетяна Ковальчук (Хмельницький) висвітлює значення закладів харчування й розміщення туристів на території Волинського воєводства у міжвоєнний період. Олена Реєнт (Київ) представляє реґіональний рекреаційно-репрезентаційний проєкт «Переяславщина — історико-культурна перлина України».

Дослідження у сфері церковно-історичного краєзнавства представляють Анна Кирилюк та Олександр Федчук. Перша встановлює причини та наслідки (згубна російська конфесійна політика) скорочення мережі римо-католицьких монастирів у Волинській ґубернії у XIX столітті, другий розглядає питання русифікації Волинської духовної семінарії у роки радянської влади в післявоєнний період.

У традиційних рубриках журналу представлено низку статтей та матеріялів про теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства, окремі аспекти історії України у світлі реґіональних досліджень, джерелознавчі та біографічні студії, тексти про певних персоналій. Серед нових розділів — присвячений проблемам вітчизняного пам’яткознавства та музеології. Зокрема, Світлана Гаврилюк (Луцьк) аналізує процес зародження пам’яткоохоронної діяльности в Україні у XIX — на початку XX століття, а Олександр Гаврилюк (Луцьк) — пам’яткоохоронну діяльність волинських громадських товариств у 1920–1980 роках. Фаїна Рябчикова (Луцьк) звертається до теоретико-правової площини в сучасній музеології.

Традиційно в часописі висвітлено поточну роботу Національної спілки краєзнавців України (засідання, конференції, круглі столи, семінари), а також розміщено огляди нових видань і досліджень. У рубриці «In memoriam» редактори часопису віддають шану науковцям-краєзнавцям Віктору Соколову та Володимиру Грабовецькому.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!