Ванда Стемпняк-Мінчева, Александр Наумов (ред.). Krakowsko-Wileńskie studia sławistyczne. Tom 3

Редакція Критики ・ Липень 2002
Kraków: 2001.

«Краківсько-Віленські славістичні студії» виходять за редакцією Ванди Стемпняк-Мінчевої та Александра Наумова. Черговий том у серії, присвяченій слов’янським старожитностям, відкривається публікацією опису пергаментних рукописів із зібрання Віденської публічної бібліотеки, що їх виконали працівники інституту слов’янознавства Російської Академії наук О.Князевська, А.Ліфшиц та А.Турілов: публікація вельми суттєво доповнює й виправляє помилки безнадійно застарілого опису Ф.Добрянського, виконаного ще 1882 року. З питанням вивчення фондів Віденського зібрання пов’язана й публікація одного з його рукописів – фраґменту з трактату Іринея Ліонського «Проти єресей» (підготувала А.Ліфшиц). Далі вміщено спостереження Дарюса Баронаса щодо літературної історії «Мучення трьох віденських мучеників» (дослідник встановлює стосунки між списками південнослов’янської та двох східнослов’янських редакцій). Ян Страдомський розглядає особливості висвітлення проблеми етногенезу й християнізації слов’ян в історіографії та релігійній полеміці І Речі Посполитої, а Владімір Мякішев досліджує рукописний примірник Литовського Статуту (зберігається у фонді Берлінської королівської бібліотеки) як окремий етап в історії перекладу пам’ятки з «руської» мови на польську. Адам Фаловський на підставі архівних документів і фраґментів із малознаних друкованих джерел переконливо доводить, що внесок віденських єзуїтів у розвиток і пропаґанду західно-руського письменства (зокрема й у Московському царстві) був значно більшим, аніж це відомо сучасній науці. Аґнєшка Заґраєк розглядає мистецьку ілюстраційну оздобу греко-католицького ірмологіону кінця XVIІ століття з приватного зібрання професора Тадеуша Хршановського. Текстологічним проблемам леґендарного циклу про короля Абґара присвячено розвідку Малґожати Сковронек та Георгія Мінчева; в додатку до статті публікуються східнослов’янський список циклу XVIІ століття та два болгарські списки XIX століття. Беата Котик оглядає пам’ятки, пов’язані з філологічно-ісихастською школою Паїсія Величковського, що зберігаються у Національній бібліотеці імені святих Кирила й Мефодія та в Центрі імені Івана Дуйчева в Софії; тексти окремих пам’яток дослідниця публікує в додатку до статті. До збірки ввійшли розвідка Георгія Мінчева про два автографи ієросхимонаха Спиридона («Видіння царя Амфілохія» та «Тлумачення Святої літургії») з публікацією цих пам’яток у додатку до статті, рецензія того ж таки дослідника на видану 2000 року в Софії незакінчену працю Івана Дуйчева «“Заповіт” Івана Рильського» та інші матеріяли.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!