Анатоль Перепадя, Юрко Покальчук, Василь Трубай. Кур’єр Кривбасу, 2002, № 152, липень

Редакція Критики ・ Липень 2002

У відділі прози нового числа вміщено роман Анатоля Перепаді «Рукопис, вилучений у маркізи», а також два оповідання: Юрка Покальчука «Жовте листя» й Василя Трубая «Ріка». Сучасну поезію представляють добірки Миколи Семенюка «Око неба» та Олега Кочевих «Етюдник Петербурзький».

У рубриці «Scriptible» публікуються вірші Остапа Сливинського «Знаю, яка переважить шалька», сентенції Петра Осадчука «Замість віршів про свободу». Петро Сорока аналізує поетичну творчість Емми Андієвської. Олег Сидор-Гібелинда відгукується на книжку Євгенії Кононенко «Імітація». Богдан Чепурко помішує «Новелу про щасливе дитинство». Андрій Підпалий супроводжує вступною статтею дві п’єси Василя Рубана «Не дивімось на овид» і «Вона думала про них».

Наталя Чорпіта й Іван Лучук переклали зі словенської оповідання Алеша Чара «Спуск у глухий кут», Микола Мірошниченко пропонує у своєму перекладі добірку поезій азербайджанця Ялчина Годжи «У мріях цілинно траві...», а Анатолій Мойсієнко – вірші німця Андреаса Окопенка («Фраґменти осені і літа»).

Світлана Кириченко друкує другу частину спогадів «Люди не зі страху». Й насамкінець часопис подає традиційну книгопанораму й антологію поезії про Криворіжжя.

153, серпень

Серпневий номер виявився для читачів направду несподіваним: крім власне «Кур’єру Кривбасу» тепер вони матимуть змогу гортати жовтозабарвлені сторінки газети асоціації українських письменників «Література плюс», яка вийшла з часописом під спільною обкладинкою. Проте це аж ніяк не вплинуло на сам зміст і форму журналу. Як і раніше, подибуємо давно знайомі рубрики й майже прогнозовані тексти. Втім, число відкриває не традиційний відділ прози, а аналітична стаття Івана Дзюби про проблеми й перспективи української культури, проте одразу ж після неї ідуть Слапчукова «Чорнильниця Чехова» (так би мовити, відступ від віршів) та текст Олександра Кулеша «Закопана земля», де автор замикає триб людського існування в коло язичницького календаря. Сучасна поезія представлена доробком Володимира Базилевського й Оксани Куценко.

Олекса Ющенко ділиться споминами про Євгена Гуцала, Світлана Кириченко продовжує оповідати про 1979 рік. Дмитро Кремінь описує проблеми Національного заповідника «Ольвія». Роман Корогодський згадує, як Вадим Скуратівський «чарівно презентував» одну з його книжок. А Василь Марко знайомить читачів із фольклористом Іваном Хлантою.

У рубриці «Scriptible» друкуються добірка поезій Миколи Корнищана «Імперії ілюзій», розлога розвідка Юрія Барабаша «Гоголь: анти- і постколоніяльне прочитання», а також два відгуки: Ігоря Бондаря-Терещенка на прозу Степана Процюка й Ігоря Солов’я на роман Анатолія Дністрового «Невідомий за вікном».

Серед іншого, поміщено уривок з Дантового «Пекла» (пісня XXVI) в перекладі й з коментарем Максима Стріхи та оповідання юґославського письменника Іво Андрича « Князь із сумними очима», що його переклала Алла Татаренко.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!