Сергій Жадан, Юрій Винничук, Ервін Умеров. Кур’єр Кривбасу, 2005

Ілона Зріні, Іванка Франко ・ Вересень 2005

187, червень, 188, липень

Найпомітнішим артефактом чисел «Кур’єра Кривбасу» за червень і липень став новий прозовий текст Сергія Жадана «Anarchy in the UKR». Багатьох цікавить: а чи надовго стане фірмових Жаданових інтонацій, словечок, зворотів та образів? «Анархія» засвідчує, що принаймні досі вони не заялозились.

Серед інших помітних прозових текстів – смачні квазиавантюрні уривки з роману Юрія Винничука «Весняні ігри в осінніх садах». Два реалістичні оповідання кримськотатарського письменника Ервіна Умерова сюжетно пов’язані з трагедією депортації. Лірично-абсурдна «повість у новелетках» Богдани Матіяш, попри органічний формалізм і театралізованість, має несподівано нещасливе закінчення. Виділяється також серед дещо надуманих та оберіютських мініятюр Петра Нейштетера, котрого презентує ІБТ, динамічна, свіжа й весела оповідка «Смерть студента».

У розділі української поезії редакція «Кур’єра» вирішила гнути «класичну лінію»: Микола Воробйов, Тарас Федюк, Людмила Таран, Андрій Содомора. Вірші всіх авторів не по-літньому меланхолійні та мають потужний розчулювальний суґестивний складник (що, втім, не варто вважати за недолік цих творів).

В авторському розділі Богдана Бойчука – переклади американського поета Марка Радмена. Статичні верлібри в розмовному тоні, без особливих формальних пошуків, однак зі стильним, підкреслено «типово-американським» патосом. Володимир Даниленко представив есей-спогад про Юрка Гудзя, «останнього мандрівного дяка української літератури»: дещиця цікавої інформації про герметичний і малознаний світ побуту сучасних некомерційних митців. Віра Агеєва у статті «Філософський підсумок» досліджує філософські концепції Віктора Петрова, викладені в еміґраційних працях, у контексті повоєнної інтелектуальної кризи XX століття.

Рубрика «Чужі палітурки» за допомогою Євгена Гулевича та Нани Куликової досить змістовно, проте, звичайно, в загальних рисах знайомить із творчістю арґентинця Мануеля Пуїґа.

Ілона Зріні

№ 189, серпень, № 190, вересень

У двох числах «Кур’єра» чимало цікавих матеріялів. У прозі й далі найбільше приваблює Жаданів роман «Anarchy in the UKR» – його друга частина виписана на тлі авторових вісімдесятих, третя ж стосується подій недавніх та харківського унікально-Жаданового пережиття помаранчевої революції. До речі, це чи не досконале демонстрування цілком безпатосного наративу про неї.

З поезії найцікавіші переклади. У серпневому числі добре читаються вірші американського поета старшого покоління Стенлі Моса в перекладі Богдана Бойчука – виважені й пережиті медитації та молитви, які мовляться, коли перед очима проходить низка чужих хвороб і смертей. У вересневому номері найбільше промовляють тексти Томаша Ружицького (переклади Маріанни Кіяновської).

Поміж мемуаристикою та спогадами цікаво натрапити на щоденникові записи Атени Пашко – спомини візиту до Якутії (саме там перебував у засланні її майбутній чоловік В’ячеслав Чорновіл), вкотре повернутися в осмисленні до постатей Рильського й Тичини в матеріялі Володимира Базилевського «Два класики». До того ж, пригадуючи двадцяту річницю Стусової смерти (вона виповнилась 5 вересня цього року), є про що подумати, читаючи Москальців есей «Життя як твір Василя Стуса».

Із-поміж рецензійних матеріялів доволі цікавою є рефлексія ІБТ на Жаданів «Депеш мод», а ось його ж «Зміна оптики-2» справляє враження тексту, писаного років із п’ятдесят тому: принаймні мовні експерименти чи радше руйнація мови в тому вигляді, як її демонструє автор, здається давно віджилою. Варті уваги Голобородькові роздуми про Римарука, роздуми Наталі Якубчак про Мілана Кундеру чи репліка Дмитра Дроздовського про історію українського лінґвоциду. У вересневому числі некепсько ознайомитися з інтерв’ю з Галиною Пагутяк, хоча читачів, може, дещо розчарує втома письменниці життям і по тому доведеться ставити артикульоване Сартрове запитання: «Що таке література?» й «Пощо писати?».

Іванка Франко

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!