Володимир Яворський, Олександр Денисенко, Володимир Базилевський.... Кур’єр Кривбасу. 2005, листопад, № 192

Олег Коцарев ・ Лютий 2006

Число починається з несподіванки – есею Володимира Яворського «Абсурдне протиріччя, про яке всі знають і не знають» під рубрикою «Тема». Це перший твір на політичну тематику в «Кур’єрі Кривбасу» навіть складно сказати, відколи. В есеї висловлено пропозицію зрівняти в правах ветеранів УПА та Червоної армії, водночас знявши з цих других титул «визволителів». Іще один ексклюзив числа – вельми рідкісна на сторінках сучасної періодики драматургія. Журнал друкує комедію Олександра Денисенка «Травень-вересень», яку можна було би за зразком анонсів комерційного кіна означити як «добру комедію». Дівчина, пародійно-ідеальне втілення образу української інтеліґентки-вчительки, внаслідок заплутаних еротично-соціяльних курйозів українізує «просунутого» хлопця з суржикового ідеально-кугутського середовища, а слідом за хлопцем рідну мову вчать родичі й друзі. Hе стовідсотково сюжетний твір, а єдина його формальна вибагливість криється в певній незґрабності й награності персонажів та частковій недоопрацьованості сюжетних ліній.

У поетичній рубриці вміщено переспіви давніх акадських, античних і китайських віршів, що їх зробив Володимир Базилевський (до традиційної «історичної» структури таких текстів непогано допасовано авторську мелодійність), і два нові верлібри Юрка Покальчука (у другому з них – «Пес» – особливо вдало поєднано нерівну побутову ритміку й фабулу з морально-метафізичними інтенціями). А Маріанна Кіяновська презентує переклади з Марека Кристияна Емануїла Бачевського. Вірші з безконечними перескакуваннями від символічного патосу до брутальної сюжетности, від не надто прозорих цитувань до простих опуклих предметів оздоблено цікавою передмовою перекладачки.

Текст «Neoліт» Ігоря Бондаря-Терещенка вже було принаймні частково вміщено в інтернеті. Тепер це роздуми про літературу, її інтенції та жести у 1990-х і 2000-х роках.

У прозовій частині – повільна, розлога, химерна й детальна новела Василя Трубая «Павутина» та продовження романів Олеся Ульяненка «Квіти Содому» й Ігоря Павлюка «Мезозой». Завершують число книгопанорама та леґенда про «спеціяльний чорний камінь», за допомогою якого колись плавили якісну мідь, а може, роблять це й дотепер.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!