Галина Чуба, Міхаіл Дмітрієв, Алена Шумовіч.... Київська Академія. Випуск 2–3

Володимир Поліщук ・ Червень 2007
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006.

Попередній перший випуск вийшов іще під старою назвою «Наукові записки. Т. 35. Київська Академія» (2005). У новому подвійному числі дотримано принципу рубрикації: «Києво-Могилянська академія», «Київська духовна академія», «Документи і матеріяли». Часопис уміщує роботи українських, білоруських, російських, польських та італійських дослідників. У рубриці «Києво-Могилянська академія» (КМА) Галина Чуба розглядає особливості перекладу «Учительного Євангелія», що його 1616 року здійснив Мелетій Смотрицький, у контексті української гомілетичної літератури. Міхаіл Дмітрієв простежує «етніцизацію» історичної пам’яті східних слов’ян на прикладі Інокентія Ґізеля та Теодосія Софоновича. Архієпископ Ігор (Ісіченко) аналізує риторику й барокове проповідництво у шкільній культурі Києва XVI століття. Алена Шумовіч розглядає історію створення та експозицію музею-бібліотеки Симеона Полоцького в Полоцьку. Леся Довга розповідає про нову візію влади, що поширювалася в православному богослів’ї Київської митрополії в середині XVII століття, на прикладі трактату Інокентія Ґізеля «Мир з Богом чоловіку». Ярослава Стратій присвятила розвідку аналізові поняття recta ratio, наявного в могилянських філософських курсах XVII–XVIII століть, а також його ролі у формуванні тогочасних правових концепцій. Володимир Литвинов запитує, а чи був Теофан Прокопович (1681–1736) раннім просвітником в Україні, розуміючи просвітництво як поширення освіти. Микола Симчич спробував окреслити впливи, яких зазнавало викладання філософії в Києво-Могилянській академії кінця XVII–XVIII століть. Джована Броджі Беркоф аналізує унікальну збірку неопублікованих проповідей Стефана Яворського з Російського державного історичного архіву в Санкт-Петербурзі. Марія Кашуба простежує наслідування морального вчення Аристотеля в курсах етики професорів КМА. Джована Сєдіна, на прикладі поетик Рафаїла Заборовського, знайомить читача з жанрами неолатинської поезії, поширеними серед києво-могилянських професорів. Максим Яременко перевіряє успішність вихідців із родин духовенства у навчанні в КМА у 1730–1750-х роках. Олена Дзюба зосереджується на тому, як у середині XVIII століття студенти й професори КМА трактували «честь і безчестя». Оксана Прокоп’юк присвятила статтю вихованцям КМА в канцелярії Київської духовної консисторії у 1721–1786 роках, зокрема їхньому кар’єрному ростові та почуттю корпоративної єдности. Оксана Задорожна зосереджується на реґламентуванні часу в повсякденні студентів КМА, намагаючись окреслити спільні моменти для різних видів занять. Світлана Кагамл ик досліджує інтелектуальне середовище та різновиди діяльности могилянців у Києво-Печерській Лаврі у XVIII столітті, їхні послушницькі обов’язки, ієрархічне просування, інтелектуальні запити. Тереза Хинчевська-Генель розповідає про праці польської історіографії, в яких вивчалась КМА, зокрема постать Петра Могили.

В рубриці «Київська духовна академія» (КДА) Віктор Козловський аналізує антропологічні засади в курсі лекцій професора КДА М. О. Олесницького у зв’язку з впливовими філософськими вченнями XIX століття. Костянтин Сігов аналізує наратив видатного вченого КДА, біблеїста о. Олександра Глаголєва (1872–1937), описуючи його подорож зі студентами до Єрусалима в 1911 році. Сергій Головащенко реконструює шляхи засвоєння европейських книжкових джерел у галузі бібліології та біблеїстики в КДА кінця XVIII – початку XIX століття. Марина Ткачук розмірковує над специфікою філософування, яке поширювалося в стінах православних духовних академій Російської імперії XIX – початку XX століття. Світлана Кузьміна підводить риску під дослідженнями філософсько-педагогічної спадщини КДА, визначаючи джерелознавчі та методологічні проблеми її дальшого вивчення. У рубриці «Документи і матеріяли» Костянтин Суторіус подає детальний опис двох рукописів із теологічними лекціями Йосифа Волчанського за 1721–1725 роки, а о. Юрій Мицик уперше окреслює життєвий шлях видатного українського церковного та громадського діяча о. Филимона Кульчинського.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!