Надія Шип, Михайло Ходоровський, Євген Нахлік. «Київська старовина», 1999, ч. 3, 4, 5, 6

Редакція Критики ・ Квітень 2000

В третьому числі журналу «Київська старовина» за 1999 рік Надія Шип пише про видавничу та просвітницьку діяльність Київської духовної академії, Михайло Ходоровський про масонський рух у Галичині в другій половині XVIII століття, Євген Нахлік про літературознавчі праці Пантелеймона Куліша (закінчуючи свою розвідку в наступному числі) та Анатолія Шпиталя про історичну прозу Юрія Мушкетика. В розділі «Красне письменство» з коментарями Степана Захаркіна вміщено уривок із Пушкінового «Євгенія Онєгіна» в давньому, ще 30-х років перекладі Григорія Кочура. Микола Бондар пише про перший жанровий зразок української художньої прози – твір Миколи Венгера «Микола Коваль: Малороссийская повесть нынешнего времени». Є кілька біографічних нарисів: про Агатангела Кримського (Соломія Павличко), академіка Володимира Заболотного (Георгій Лебедєв) і архітектора та художника Миколу Степанова (Валентина Рубан). Рубрика «Джерела з історії України» подає документи з історії українсько-російських відносин другої половини XVII ст. (Алла Гуляй), з історії відносин правобережного гетьмана Андрія Могили (1684–1689) і запорозьких козаків (В’ячеслав Станіславський), про стосунки між масонами великої ложі України та Великого Сходу Франції в 1918–1919 роках (Лариса Портнова).

У четвертому числі академік Петро Толочко полемізує з іншими істориками про різні версії вбивства давньоруських князів Бориса та Гліба. Микола Котляр розповідає про чернігівського князя Олега Святославича, суперника Мономаха. Соціально-історична топографія Києва ХVІ–ХVIIІ століть – тема статті Олени Попельницької, Ірина Гах пише про галицькі вітражі кінця XIX – початку XX століть.

Низку матеріалів присвячено 100-річчю Національного музею історії України. Ніна Ковтанюк та Ганна Шовкопляс розповідають про його історію, Стефанія Кілієвич – про першого директорі музею, академіка Миколу Біляшівського. Ірина Костюк, Михайло Панченко, Антоніна Ферчук знайомлять читача з фондами музею, а Марґарита Варшавська та Лариса Федорова – з історією його бібліотеки.

З давнішої літературної спадщини часопис друкує «дійство на одну відслону» Олени Пчілки «Скарб» із коментарем Лариси Мірошниченко.

У п’ятому числі журналу вміщено статті Василя Німчука про угорців у Києві та на Київщині у ІХ–ХІІ століттях, Андрія Плахоніна про давньоруського князя Мстислава Всеволодовича, Тетяни Латухи про фрески Успенського собору в Чернігові, Наталії Старченко про правову ситуацію на Волині у XVI столітті, Елли Циганкової про сходознавчу комісію ВУАН. Важливе джерело української історії, твір Альберто Віміни «Реляція про походження та звичаї козаків» коментує Ксенія Константиненко. В літературному розділі часопис подає поетичні спроби Михайла Грушевського (публікацію підготувала Галина Бурлака). Привертають увагу статті про Михайла Максимовича (Сергій Біленький), Едварда Руліковського (Людмила Томілович), Олександра Русова (Наталя Побірченко), Володимира Свідзінського (Елеонора Соловей).

Шосте число журналу вмішує статті про Галицько-Волинську Русь у XIII політті (Микола Котляр), про цінні історичні пам’ятки – Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря (Євген Кабанець) та Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, його літописні тексти і стінопис (Ірма Тоцька). Станіслав Кульчицький міркує про леґітимність возз’єднання Західної України з УРСР. Наталка Лисенко присвятила свою літературознавчу публікацію поезії Олександра Олеся останніх років його життя. Дмитро Каюк пише про родину дворян Миклашевських в історії південної України, Оксана Ковальчук – про історіософські пошуки Пантелеймона Куліша, Олександр Бонь – про академіка Олексу Новицького та очолюваний ним Музей українських діячів науки та мистецтв, який існував у 1920–30-х роках.

Усі числа подають рецензії на нові історичні видання, а шосте, останнє число 1999 року – перелік усіх публікацій журналу за рік.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!