Олексій Толочко, Петро Толочко, Микола Котляр. Київська старовина, 2000, №№ 5–6

Редакція Критики ・ Квітень 2001

У двох останніх минулорічних числах журналу Олексій Толочко продовжує свій цикл «Заміток з історичної топографії домонгольського Києва». Цього разу він аналізує суперечки навколо розташування Аскольдової могили і Турової божниці, а також місця зупинки князя Михайла Всеволодовича у 1241 році. Петро Толочко у статті «Хозаро-іудейське заснування Києва: до історії міфу» (ч.6) піддає критиці гіпотезу, яку висунули Норман Голб і Омелян Пріцак. Микола Котляр уміщує кінцеві розділи студії про дипломатію галицьких і волинських князів (чч. 5, 6). Андрій Плахонін переглядає питання про перебування князя Ростислава Володимировича на Волині (5), а Юрій Писаренко робить спробу нового тлумачення фіналу «Слова о полку Ігоревім» (6).

Леонід Тимошенко з’ясовує роль Михайла Рагози в історії Берестейської Унії (5). Привертають увагу статті Наталі Старченко про шлюбну стратегію вдів на Волині наприкінці XVI століття (початок) і Тетяни Шевченко про викладачів Луцького єзуїтського колеґіуму в першій половині XVII століття (6). Степан Горошко в розвідці про Дрижипільську битву 1655 року полемізує з ранішими дослідниками цієї події (5). Ігор Смуток зупиняється на адміністративно-територіальному устрої Самбірської економії XVI–XVIП століть (6), а Ігор Сапожников – на топографії Лівобережного Подністров’я в середині XVIII століття (5). Ігор Лімборський аналізує рецепцію творів Канта в українській естетиці першої третини XIX століття (5).

Василь Ульяновський публікує документи про розстріл більшовиками ченців Мгарського монастиря 1919 року (6); Галина Сиваченко (в супроводі власних дещо поверхових коментарів) – щоденники Володимира Винниченка за 1931–1936 роки (5, 6); Дмитро Малаков – список київських інтеліґентів, що зверталися 1942 року з проханням про матеріальну допомогу до Київської міської управи (5).

Тамара Гундорова аналізує Київський міф в українській літературі початку XX століття (6). Олександр Федорук друкує фраґмент монографії про художника Миколу Бутовича (5, 6), а Георгій Лебєдєв – статтю про мистецький доробок родини Кричевських (6). Павло Федченко вміщує цікавий нарис про класика української текстології Миколу Сиваченка (6).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!