Тарас Шумейко, Наталя Старченко, Леонід Тимошенко та ін. Київська старовина. 2001, № 4

・ Жовтень 2001

У новому числі «Київської старовини» Тарас Шумейко у статті про езотеричну природу «Слова о законі і благодаті» Іларіона Київського демонструє на прикладі інтерпретації зразків лексичної та пропозиційної символіки продуктивність застосування до тексту давньоруської пам'ятки методів середньовічної герменевтики. Наталя Старченко завершує розпочатий в останньому торішньому числі розгляд  шлюбних стратегій волинських вдів кінця XVI століття. Леонід Тимошенко аналізує амбівалентну роль єзуїтів в організації та проведенні Берестейського собору 1596 року. Черговий розділ свого панорамного огляду інтелектуальних впливів Заходу на духовне життя української еліти в XVII–XVIII століттях Володимир Потульницький присвячує темі «Преромантизм в Німеччині і в Україні». Друкується невідома рання стаття Віктора Петрова «Г.С.Сковорода. Спроба характеристики» – прикро тільки, що публікатор, історик-медієвіст Василь Ульяновський, замість фахового аналізу роботи Петрова в контексті розвитку сковородинівських студій присвячує своє супровідне слово необов'язковим і, прямо скажемо, малокомпетентним міркуванням про особливості почерку письменника і науковця, мову його праці тощо.

Журнал першим знайомить українського читача з фраґментом книжки Юрія Луцького про Миколу Гоголя, рецензованої свого часу на шпальтах «Критики». У розвідці Олеся Федорука описано неоднозначні взаємини Пантелеймона Куліша з народовцями наприкінці 1860-х років у зв'язку з історією становлення в Галичині культу Шевченка. Ксеня Кебузинська докладно розглядає зміст і рецепцію п'єси Поля Деруледа «Гетьман» у контексті соціокультурної ситуації у Франції в перші роки після франко-пруської війни 1870–1871 років; її статтю значною мірою побудовано на важкодоступному і практично не розробленому матеріалі французької періодики ХIХ століття. Алла Ковальчук на основі прозової творчості Івана Франка з'ясовує еволюцію його поглядів на психологію переступника.

Цикл нарисів Аделіни Гриценко про прем'єр-міністрів України часів Директорії відкривають стислі, але змістовні сильвети Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. У статті Віктора Матвієнка окреслено дипломатичну діяльність Християна Раковського в ході мирних переговорів 1918 року у Бресті й на посаді Наркома закордонних справ УСРР.

Продовжуються раніше розпочаті публікації: розділів із «Щоденника» Володимира Винниченка (цього разу – за 1941 рік) і повісті Юрія Косача «Еней і життя інших».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!