Włodzimierz Wilczyński. Leksykon kultury ukraińskiej

・ Березень 2006
Kraków: Universitas, 2004.

Будь-кому за кордоном (цього разу мова про Польщу), кого зацікавлять глибини української культури, доведеться розпочати з поверхні. Отже, «Лексикон української культури» Влодзімєжа Вільчинського – базовий набір означуваних і означників для її розуміння. Напевно, друге видання, хоча це не вказано (про перше – Zielona Góra: WSP TK, 2000 – див. «Критика», 2001, ч. 4, с. 25). Потроху всього: історії, релігії, літератури, музики, театру, освіти, осередки культури. Понад дві тисячі статтей, хоч подекуди з прикрими неточностями. Приємно, що словник зорієнтований на діялог культур – України з Заходом, зокрема з Польщею. Чітко простежується прагнення не просто створити інвентарний опис минулого, але й додати пікантний присмак сучасности. Але з цього погляду певних явищ і людей, що справили переломний вплив на розвиток української культури, у словнику бракує. Як-от, скажімо, Соломії Павличко. Справді, якщо Вадим [Леонтійович] Скуратівський – «brat Wasyla» (етнографа Василя [Тимофійовича] Скуратівського), то чому не написати, що Соломія Павличко – «сórka Dmytra», адже для Дмитра Павличка місце знайшлося, а до того ж, це і справді так?

О.Л.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!