Дмитро Наливайко, Марко Павлишин, Віра Агеєва та ін. Література плюс. 2002, січень-лютий

・ Березень 2002

Темою дискусії в цьому числі «Літератури плюс» є «канон». У власне дискусійному матеріялі «Канони та іконостаси» свої міркування висловлюють Дмитро Наливайко, Марко Павлишин та Віра Агеєва; Світлана Матвієнко, беручи інтерв’ю в Юрія Андруховича, яке розпочинає номер, також цікавиться ставленням письменника до цього поняття.

Богдан Жолдак стверджує: Україна – це батьківщина синкопи, а Тарас Шевченко – творець «рок-енд-ролу». Ростислав Семків ділиться міркуваннями про специфіку сучасного українського наукотворення. В рубриці «Плюс дитячий світ» – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та її Малкович. Ніна Герасименко рецензує першу книжку Володимира Даниленка «Місто Тіровиван».

Світлана Матвієнко друкує статтю «“Новий історизм” та його інтерпретація культур», Наталія Михайлова – «Два кохання Ґустава Клімта», Олександр Хоменко – «Нехай і на сей раз вони в нас не вполюють нічого» (про поезію Григорія Чубая як екзистенційний практикум). Наталка Лисенко супроводить своїм коментарем добірку недрукованих віршів Олеся.

Сторінку «Пам’ять» присвячено Крістіанові Льойдлю (1957–2001) – його власний вірш і присвяти йому. «Геополітичний есей» Адама Гльобуса «Камікадзе» переклав з білоруської Олександр Ірванець, а вірші сучасних французьких поетів – Михайло Москаленко.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!