Василь Габор, Олена Шарговська, Мар’яна Сайка та ін. Література плюс № 9–10 (34–35), 2001

・ Січень 2002

Нове число часопису відкриває розлоге інтерв’ю: Василь Габор цікавиться думкою Віктора Неборака про модернізм, постмодернізм, бурлеск, балаган, буфонаду й ще багато про що.

В рубриці «Плюс дискусія» цього разу Оля Гнатюк, Анатолій Дністровий, Елеонора Соловей, Сергій Яковенко та Леся Демська-Будзуляк міркують над явищем літературного покоління, – всі, крім останньої дискутантки, сходяться на тому, що поділ на шістдесятників, вісімдесятників та дев'яностіників є доволі умовним і нічим не виправданим.

Тему поколінь у літературі продовжує Олена Шарговська в огляді «Хіба можна словом “ретро" все, що було в нас, називати?». Авторка аналізує книжки, присвячені періоду 60–80-х років, зазначаючи: «Чим далі у часі стає та епоха, тим нагальніше потреба у виданнях, що подають саме контекст, адже найвагоміші тексти вже надруковано, а глибоке їх розуміння без огляду на реалії написання неможливе».

Враженнями від фестивалю «Україна–Польща–Європа», що тривав від 29 листопада до 2 грудня в Польщі, ділиться Мар’яна Сайка («Ґраджєніце: світло в снігах»). Ірина Дробот розповідає про фотовиставку «Позитивні життя» (Центр сучасного мистецтва), присвячену хворим на СПІД в Україні, а Дзвінка Матіяш про сценографічну композицію О. Оверчука «Площа Святої Трійці» за мотивами творів Бруно Шульца, поставлену в Київському Молодому театрі.

Також в цьому номері читайте сучасних французьких поетів у перекладі Євгенії Кононенко, «Святвечірнє оповідання» польського прозаїка Анджея Стасюка в перекладі Ігоря Пізнюка та поему «Ностальгія» Анатолія Дністрового.

Про українську поетесу Домініку Дудар представницю генерації молодших символістів, «чия поетична творчість виявилася цілком “захованою" в періодиці та літературних збірниках кінця 1910-х першої половини 1920-х років», дізнаємося з традиційної рубрики Степана Захаркіна «Плюс архів». І цього разу це таки справді його публікація, бо «розвідка Степана Захаркіна про взаємини Павла Пилиповича і Алєксандра Блока», про яку «Критика» (2001, ч. 11, с. 5) повідомила в анотації попереднього числа «Літератури плюс», насправді належить одеському (дослідникові Григорію Зленку. Перепрошуємо за помилку.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!