Володимир Моренець, Іван Лисий, Людмила Архипова, Володимир Єрмоленко , Вадим Менжулін, Людмила Кісельова , Віра Агеєва, Максим Карповець, Ростислав Семків, Ірина Бондаревська. Людина в часі

Дмитро Шевчук ・ Березень 2014
Філософські аспекти української літератури XX–XXI ст.

Колективна монографія «Людина в часі» представляє перші результати науково-дослідницького гуманітарного проєкту, розпочатого в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», і здійснюваної там-таки докторської (PhD) програми «Філософія літератури». В роботі застосовано міждисциплінарний підхід до сучасної української літератури, що передбачає поєднання методів філософії та літературознавства. Окреслюючи суть цієї міждисциплінарности, один з упорядників монографії Володимир Моренець зазначає: «Філософсько-філологічна міждисциплінарність – давня, дуже давня (від Платона!) традиція розмислу про людину та modus vivendi її власне людського побутування на землі. Тут ми й не претендуємо на ориґінальність, маючи тверду впевненість, що не все ориґінальне – конче добре, так само, як не все традиційне – конче зле». А загалом поєднання філософії та літературознавства у цьому випадку передбачає здійснення аналізу естетичних й світоглядних ідей, що проявилися в сучасній українській літературі.

Перший розділ, що має назву «Філософія і література: проблема міждисциплінарного діялогу», присвячено методологічним аспектам зв’язку між філософією та літературою. У статті Івана Лисого проаналізовано засади та практику гуманітарної міждисциплінарности. Автор ставить за мету з’ясувати статус міждисциплінарного підходу в літературознавчих та культурознавчих галузях посткласичної науки, визначаючи в ній місце філософського складника. Людмила Архипова звертається до літературної антропології, прагнучи показати можливості погляду на українську літературу під антропотворчим кутом зору. Володимир Єрмоленко досліджує образи Орфея та Діоніса в европейській культурі (зокрема, в літературі та філософії) XIX століття. Вадим Менжулін аналізує творчість Жана-Поля Сартра крізь призму співвідношення біографічної філософії та філософічної біографістики.

Другий розділ – «Філософські інтенції в українській літературі XX–XXI ст.» – об’єднує статті, присвячені конкретним постатям і темам, присутнім у сучасній українській літературі. Зокрема, Людмила Кісельова звертається до теми логодіцеї («виправдання слова») в модернізмі Павла Тичини, Володимира Свідзінського, Тодося Осьмачки. Віра Агеєва показує творчу еволюцію Максима Рильського, аналізуючи уявлення поета про трансцендентне та присутність пантеїстичних ідей у його поезії. Максим Карповець звертається до сучасної української урбаністичної прози, аналізуючи смислове обрамлення міста в романі Валерія Шевчука «Стежка в траві. Житомирська сага». Ростислав Семків досліджує філософські аспекти конструювання персонажів в українській прозі XX – початку XXI століття, а Ірина Бондаревська у своїй розвідці аналізує часові структури в романі Марії Матіос «Солодка Даруся» та оповіданні Томаса Пінчона «Ентропія».

Загалом, синтез літературознавства та філософії приніс цікаві результати, уможлививши незвичайні й евристичні інтерпретації сучасної української літератури.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!