Леся Пізнюк, Тарас Лютий, Володимир Панченко.... Людина в часі–2. Філософські аспекти української літератури XX–XXI ст.

Дмитро Шевчук ・ Березень 2012
Київ: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2011.

Другий випуск збірника наукових праць «Людина в часі» (про перший див.: «Критика», 2011, ч. 5–6, с. 16) продовжує міждисциплінарний діялог між філософами та літературознавцями. Усім уміщеним тут статтям притаманне прагнення проаналізувати методологічні засади філософсько-літературного міждисциплінаризму й осмислити філософські інтенції української літератури. Окреслюючи загальну мету, що об’єднує всі тексти збірника, керівник проєкту Леся Пізнюк у передмові зазначає, що авторам загалом ішлося про те, щоби «висвітлити актуальні, смислотворчі, подосі не вельми зауважувані змісти і форми, які з незаперечною певністю дають усі підстави говорити про ориґінальність української літературно-естетичної думки, її своєподібний внесок у духовно-інтелектуальний досвід століття».

Книжка складається із двох розділів. Перший із них, що має назву «Філософсько-естетичні пошуки української літератури XX століття», присвячено філософським та естетичним ідеям у творчості українських письменників XX століття. Зокрема Тарас Лютий розглядає світоглядні та літературно-критичні чинники формування українського ніцшеанства; Володимир Панченко описує антиутопічні ідеї в драмі Лесі Українки «Руфін і Прісцілла»; генезу мотивів кривавого хреста й голоду в українському фольклорі та літературі 1920-х років вивчає Людмила Кісельова; поетику Максима Рильського аналізує Віра Агеєва; про філософські ідеї в прозі Валер’яна Підмогильного міркує Ольга Полюхович; езистенціялізм у поезії Віктора Кордуна досліджує Леся Павленко; часопросторові моделі в творчості Миколи Вінграновського висвітлює Світлана Богдан, а Наталія Ксьондзик зосереджується на проблемі мовної дезінтеґрації соцреалізму в українській совєтській літературі 1950–1960-х років.

У другому розділі – «Філософсько-літературний міждисциплінаризм» – уміщено розвідку Івана Лисого, присвячену національній ідентифікації культури, виявленню прямих та зворотніх зв’язків між культурою та етнічними і національними спільнотами; статтю Тараса Лютого, в якій досліджено сучасний горизонт постлюдства; розвідку Максима Карповця про буття людини у світі міста; статтю Ірини Бондаревської, присвячену феноменології читання.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!