Ed. by Marian J. Rubchak. Mapping Difference. The Many Faces of Women in Contemporary Ukraine

Тамара Марценюк ・ Квітень 2012
New York, Oxford: Berghahn Books, 2011.

У вступі до збірника статтей українських і північноамериканських дослідниць, присвячених ґендерним відносинам у сучасній Україні, його упорядниця Мар’яна Рубчак простежує засадничі моменти процесу привернення уваги до ґендерної тематики у незалежній Україні. Авторки, використовуючи чималий емпіричний матеріял, торкаються участи жінок у різних сферах аспектів суспільного життя, в тому числі її ретроспективного виміру.

Ґендерні особливості української трудової міґрації висвітлено у двох розділах. Синзія Соларі досліджує життєві історії українських міґранток в Італії, подорожуючи з ними на автобусі до України, запитуючи про мотивацію роботи, комунікацію з рідними тощо. Александра Грицак зауважує про ставлення міжнародної спільноти до проблеми жіночої трудової міґрації, сприйняття її як небезпеки потрапляння у сексторгівлю. Авторка висвітлює суперечності очікувань міжнародних програм протидії торгівлі людьми та реальної ситуації стосовно жіночої міґрації в Україні.

Історичні жіночі наративи привертають увагу кількох дослідниць. Сара Філіпс будує свою статтю на матеріялах життєвої історії Фаїни Нейман як приклад «єврейського досвіду в Україні, ролі жінок в українській політиці та громадянському суспільстві, а також проблеми старшого віку у перехідному суспільстві» [с. 66]. Оксана Кісь у статті про патріотизм використовує низку життєвих історій жінок 1920–1930-х років народження. Мешкаючи на різних територіях України під різними політичними режимами, авторки усних історій висловлюють «патріотичну лояльність, яка зазвичай не є питанням свідомого вибору. Різні аґенти соціялізації формують її» [104]. Питання взаємозв’язку явищ фемінізму та націоналізму в Україні розглядають Марія Ревакович і Тетяна Журженко.

Конструювання ґендерних стереотипів у початковій шкільній освіті на прикладі організації дитячих свят досліджує Вікторія Гайденко. Роль ґендеру як важливого чинника мовної ідеології України демонструє Лада Біланюк, аналізуючи громадську думку середини 1990-х років. Зокрема, демітологізуючи українську жінку як берегиню традицій, авторка зазначає, що жінки, на відміну від чоловіків, позитивніше ставляться до англійської мови і критичніші до вживання української. Марія Титаренко вивчає процес фемінізації української журналістики, демонструючи його перспективи для жінок.

Книжку завершують три інтерв’ю Людмили Таран із відомими українськими жінками: з Ларисою Кобелянською (про впровадження політики ґендерної рівности), зі Світланою Оксамитною (про ґендерну освіту) та з Юлією Тимошенко.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!