P.-J. Stahl (Hetzel). Maroussia. Texte inédit de Marko Vovtchok

Степан Захаркін ・ Червень 2010
Paris: L’Harmattan, 2008.
Texte inédit de Marko Vovtchok et fac-similé de P. J. Stahl. Présentés par Iryna Dmytrychyn. Présence Ukrainienne.

Французькі зв’язки Марка Вовчка, передусім її творчі та ділові контакти з паризьким видавцем Жулем Етцелем, чиїм автором і літературним представником у Росії вона була, – сюжет, який давно й міцно ввійшов не лише до наукової літератури, а й до популярного дискурсу (згадаймо бодай ґоворухінську екранізацію «Дітей капітана Ґранта»). Без нього важко уявити й узагальнювальні праці з історії українсько- та російсько-французьких літературних узаємин, і російські біографії іншого Етцелевого автора – Жуля Верна (в 1860–1870-ті роки письменниця була ексклюзивним перекладачем його творів російською мовою).

Тимчасом сюжет цей досі не вивчено як слід, а дотичні джерельні матеріяли не зібрано й не прокоментовано з бажаною повнотою. Вже після появи у 1960–1980-х роках класичних праць Євґенія Брандіса й Бориса Лобача-Жученка та чотиритомника епістолярної спадщини Марка Вовчка в петербурзькому архіві письменниці було виявлено невідомі раніше листи Етцеля до неї. Ще більше знахідок обіцяє звернення до паризького архіву Етцеля. Він дочекався нового дослідника – українського історика Ірини Дмитришин, яка мешкає в Парижі й 2006 року заявила про себе франкомовною біографією Пилипа Орлика, випущеною в тій-таки серії «Présence ukrainienne» видавництва «L’Harmattan». Об’єктом уваги дослідниці стала цього разу Етцелева переробка історичної повісти Марка Вовчка «Маруся» – твір, який після газетної публікації 1875–1876 років став класикою французької літератури для дітей і водночас емблематичною репрезентацією України у французькій масовій культурі XIX століття.

Авторство переробленої повісти Етцель, як відомо, приписав собі, скромно згадавши ім’я авторки ориґінального твору в підзаголовку («За переказом Марка Вовчка»). Це спонукало сучасників письменниці виступити в обороні її авторства, вважаючи це «справою літературної та міжнародної справедливости» (за висловом Івана Турґенєва в листі до Етцеля). Проте французький видавець чемно, але твердо наполягав на своєму, мотивуючи тим, що переробив повість докорінно й під час роботи над твором свідомо дбав лише «про його другу батьківщину», а не «про країну походження». Пізнішим дослідникам розв’язати цю стару літературну суперечку не щастило, бо вони могли зіставляти переробку лише з російським ориґіналом повісти, якого Етцель, звісно, не читав. Видання «Марусі», що його підготувала Ірина Дмитришин, дає надію нарешті поставити у цій справі крапку: у ньому, поряд із репринтним відтворенням першого видання 1878 року з ілюстраціями Теофіля Шулєра, вперше за рукописом з Етцелевого архіву опубліковано французький автопереклад повісти, що його Марко Вовчок виконала спеціяльно для паризького видавця і який правив йому за першовзір.

На черзі – порівняльне дослідження цього автоперекладу й Етцелевої переробки в ширшому соціокультурному контексті, що дасть змогу виявити характер змін, які видавець зробив у тексті повісті, та їхній зв’язок з ідеологією (ельзасець Етцель співвідносив повстання Хмельницького з Франко-пруською війною, а Україну – з Ельзасом), літературною мітологією тощо. Перший підступ до такого дослідження – розлога супровідна стаття Ірини Дмитришин, у якій творчу й видавничу історію французької «Марусі» вперше з’ясовано так докладно, із широким залученням невідомих українським дослідникам архівних джерел (недрукованих листів Етцеля до Марка Вовчка й Турґенєва, його листування з художником книги тощо). Нове видання «Марусі» – чудова нагода для дослідників Марка Вовчка ще раз звернути увагу на архів Етцеля; сподіваймося, воно спонукатиме їх до нових пошуків.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!