Максим Карповець. Місто як світ людського буття

Дмитро Шевчук ・ Листопад 2014
Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014.

Книжку Максима Карповця присвячено філософському осмисленню міста як культурного феномена в його різних проявах. Місто показано тут як світ зі своєрідною сферою ритуалів, правил і законів, звичаїв і традицій. Таке дослідження видається доволі актуальним нині, з огляду на швидке зростання кількости міст. Як завважує автор, спершу це стосувалося «культурних столиць» Европи — Парижа, Берліна, Лондона, — але поступово ця тенденція поширилася далі. Трансформації міст зумовлюють зміни людей, які в них мешкають. А тому філософська розмова про світ міста виводить на його окреслення як світу людських смислів.

Першу частину присвячено методологічним питанням. Автор визначає головні антропологічні моделі міста (соціяльна, культурна, історична та філософсько-антропологічна), визначає їх досягнення, а також аналізує, якою мірою урбаністична тематика об’єднує чи роз’єднує різні антропології. Крім того, Максим Карповець використовує огляд антропології та її можливостей, аби продемонструвати специфіку аналізу міста в горизонті філософської антропології, коли особливу увагу звернено на фундаментальні ознаки людського буття, що, як стверджує автор, об’єднують різні репрезентативні поля в смисловий горизонт міста як світу, замкненого і водночас відкритого для життя. Завдяки такому аналізові мешканець міста постає перед нами включеним у просторові, економічні, повсякденні, текстуальні стратегії та відношення, а міський простір виявляється у своїй неймовірній динаміці та певній амбівалентності.

У другій частині автор досліджує структуру міста. Зокрема, його цікавить, якою мірою структуру міста вбудовано в культурні практики. Максим Карповець розглядає співвідношення між центром і периферією, творчий потенціял передмість, повсякденний і святковий час у місті, тишу і шум міста. Окреслюючи культурну топографію, автор зосереджує увагу на межах міста, що постають своєрідною межею між своїм і чужим світом, означеним і неозначеним буттям.

Третю частину монографії присвячено людині міста. Саме тут проявився філософсько-антропологічний підхід, анонсований як загальна методологічна програма дослідження. Світ міста постає способом організації людського буття. Автор демонструє це, апелюючи до феномену людської тілесности та її фіксації в просторі міста, а також аналізуючи формування світогляду людини міста. Ці дві загальні проблеми привертають увагу Максима Карповця до цілої низки надзвичайно цікавих і важливих тем: ключові модуси тіла, антропологічні типи, що проявляються у просторі міста (турист, фланер, городянин), тіло натовпу, переживання та проживання міста, міська ідентичність, проєктування самости в просторі міста тощо.

Місто — один зі світів людського буття, породжених культурою. Філософія міста, яку намагається розвивати Максим Карповець, дає змогу схопити усталені міські структури, розкрити доволі неочікувані переплетіння відношень, ними породжених, і водночас зберегти таємницю міста, що так часто захоплює письменників, поетів, художників і філософів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!