Віктор Брехуненко. Московська експансія і Переяславська Рада 1654 року

Володимир Поліщук ・ Вересень 2005
Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2005.

У який бік еволюціонували московські концепції «заковтування» України? Яких змін зазнав досередини XVII століття образ українського козацтва в середовищі московських еліт? Чи спромоглися в Москві розгледіти в козацтві потенційного підривника територіяльної цілости Речі Посполитої? Чи визнавали в Москві за правомірні претензії козацтва на свій щабель у суспільній драбині? Ці питання є чільними в монографії Віктора Брехуненка, дослідження котрого продовжує традицію державницької школи в українській історіографії. Дві частини монографії – «Феномен московської експансії XIV – першої половини XVII ст.» та «На шляху до свого Переяслава 1654 року» – відбивають україноцентричний погляд на боротьбу Московської держави за києво-руську спадщину, за власне українські землі. В полі зору дослідника – московсько-козацькі взаємини в контексті геополітичних стратегій Московської держави, що конструювалися протягом XIV–XVII століть. Автор вказує на унікальність московської цивілізаційної моделі, створеної під впливом васальної залежности від Золотої Орди, та осмислює імперський потяг до зазіхань. Проаналізовано «інтеґраційні стратегії» Московії щодо козацьких спільнот Дону, Волги, Яїка, Терека, адже досвід опанування цих спільнот згодом буде застосовано й до українського козацтва. Московський погляд на козацтво протягом XVI століття майже незмінно вписувався в стратегію боротьби з Кримом і лише з 1630-х років перетворювався на чинник розхитування Речі Посполитої. Автор наголошує на відмінності козацтва від московського світу й належності його до суспільно-політичної системи Речі Посполитої, з реформуванням якої козаки пов’язували своє майбутнє. Московську державу, бодай і захисницю православ’я, козаки сприймали як джерело платні за найману службу. Національно-визвольна боротьба під проводом Хмельницького докорінно змінила геополітичну ситуацію. Згідно з авторовими висновками, під знаком Переяслава козацтво спробувало, посівши місце руської шляхти, злеґітимізувати себе в очах сусідніх держав як «політичну націю», а гетьманат – як законну владу на території Малої Русі.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!