Біл Бауринґ, Володимир Кулик, Лариса Масенко.... Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Аналіз та рекомендації

Станіслав Шумлянський ・ Грудень 2009
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.

Книжка, випущена під грифом «наукове видання», насправді поєднує наукові статті й те, що називають англійською «policy papers». І саме це дає підстави говорити про новизну і, великою мірою, унікальність видання: на теми мовної ситуації та політики в Україні суто наукових книжок, а окремих статтей і поготів, видано вже десятки й сотні, але такий різноаспектний аналіз мовної ситуації та політики, супроводжуваний конкретними (хоч і не беззаперечними) порадами «що робити», здійснено, на мою думку, вперше.

Праця є підсумком дворічної діяльности проєкту INTAS із дослідження теперішнього стану мовної сфери та перспектив розвитку на майбутнє. Тож попри різну тематику, видання постає саме колективною працею, а не збіркою окремих статтей. Передусім – завдяки вступові, який окреслює зміст проєкту і вводить читача у контекст української ситуації (це особливо доречно для закордонного читача – англомовний варіянт видано окремо), а також завдяки рекомендаціям – які, без сумніву, є продуктом колективним: результатом компромісу між авторами з дуже різними поглядами на мовну ситуацію та її реґулювання державою. У цьому можна переконатися, порівнявши, приміром, зміст рекомендацій Володимира Кулика наприкінці статті «Мовна політика та суспільні настанови щодо неї після Помаранчевої революції» із прикінцевими колективними рекомендаціями, або ж оцінки та висновки різних авторів між собою. Для прикладу, Лариса Масенко у «Мовній ситуації в Україні: соціолінвістичний аналіз» головним завдання державної мовної політики називає «подолання деформацій постколоніяльного мовно-культурного розвитку країни». Водночас юрист із Лондонського університету Біл Бауринґ, який є автором дослідження міжнародних норм і внутрішнього українського законодавства у мовній сфері, рекомендує переглянути документ про ратифікацію «мовної» хартії «з метою максимально можливого виконання <...> стосовно російської мови та інших мов меншин» та обережно вказує на можливість надання російській мові конституційного статусу в майбутньому, хоча й відзначає недоцільність такого кроку саме у теперішній ситуації.

Три інші статті присвячено аналізові функціонування мов у окремих сферах: освіти (Оксана Калиновська, НаУКМА), судочинства та діловодства (Надія Трач, НаУКМА) та інформаційній (Юліане Бестерс-Дильґер, Віденський університет). Усі три статті подають ретельний аналіз відповідних сфер й містять достатньо обґрунтовані висновки. Стаття Ганни Залізняк (київський соціологічний центр «Громадська думка») містить розгорнуту інтерпретацію проведеного у рамках проєкту соціологічного дослідження настанов щодо мов і політичних орієнтацій, тим часом як самі результати дослідження окремо подано у додатках до книги. Віра Сквірська з Кембридзького університету аналізує сприйняття мовних проблем в Одесі на матеріялах проведених польових досліджень, застосовуючи методологію лінґвістичної антропології. Спільна праця Сальваторе дель Ґаудіо (Віденський університет) та Богдани Тарасенко (НаУКМА), присвячена вивченню суржику, так само ґрунтується на спеціяльному дослідженні й містить чимало цінного матеріялу щодо різних характеристик суржику, його поширености у суспільстві, а також настанов щодо нього.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!