Андрей Россомахін (упоряд. та голов.ред.), Анна Біла (упоряд. та голов.ред.). Михайль Семенко и украинский панфутуризм

Олег Коцарев ・ Червень 2016
Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2016.

Видання є чи не першим окремим російським книжковим проєктом, присвяченим українському літературному аванґардові. Російські переклади теоретичних і художніх творів головного футуриста української літератури побачили світ, прямо кажучи, не в найвигідніший час для пропаґанди української культури в Росії. Але в якомусь сенсі так вийшло навіть ефектніше: книжка виявилася ще й громадянським жестом.

Упорядниками та головними перекладачами Семенка є російський дослідник аванґарду Андрей Россомахін та дослідниця українського аванґарду Анна Біла. Левову частину книжки становлять маніфести, статті й інші матеріяли такого штибу. Деякі з них належать не Михайлю Семенкові, а його колеґам-футуристам. Такий метод побудови видання, де головну увагу виразно бере на себе теоретична частина, є прямою аналогією до вибраних творів, які публікувало видавництво «Смолоскип» і які також упорядковувала Біла. Цей підхід дещо відволікає від власне художніх текстів, які все-таки перебувають у центрі творчости Семенка (зокрема, «в об’єктиві» його статтей і маніфестів), але водночас знайомить читачів із метатекстом такого рівня теоретичної занурености, який був щонайменше непересічним для тодішньої української літератури.

Статті Россомахіна та Білої, що в різних аспектах розкривають постать Семенка, мають виважений, інформативний тон. Звичайно, книжка містить примітки, фотоматеріяли та бібліографію.

Поетичну частину книжки поділено на два блоки. До першого ввійшли вірші Семенка в російських перекладах. Їх виконали не тільки Россомахін і Біла, але й інші перекладачі, зокрема Серафима Біла, Ірина Семенко (дочка Михайля), Олександр Білецький, Йосип Кисельов, Владімір Пєтков, Іґорь Поступальський, Володимир Михановський, Юрій Олеша. Переклад футуристичної поезії — не найлегше завдання, але, здається, з ним упоралися добре. Певною мірою збережено і деструкційну мовну гру, і мінливий Семенків настрій. Другий поетичний блок містить переважно факсимільні відтворення ориґінальних поезій. Більшість із них — візуальні вірші, або «поезомалярство», як їх називав сам Михайль Семенко. Хоча тут є твори, на думку упорядників, доступні російському читачеві без перекладу, для прикладу, вірш «Сім» (перелік днів тижня). Окремою брошуркою надруковано вірші зі збірки «Дерзання» та скандально знаменитий маніфест «Сам», у якому Семенко «палить свій “Кобзар”».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!