Упорядники: Мирослав Мороз, Віктор Короткий, Ірина Тіщенко, Іван Гриценко, Сергій Білокінь. Михайло Драгоманов. Бібліографія. 1861–2011

Олексій Ясь ・ Лютий 2013
Дрогобич: Коло, 2011.

Попри розмаїття політичних, дослідницьких і культурно-освітніх інтерпретацій доробку й постаті Михайла Драгоманова, що витворилося завдяки одночасним зусиллям коментаторів і популяризаторів із числа його прихильників та його опонентів, до сьогодні відчувається гостра потреба у нових прочитаннях його текстів і написанні масштабної інтелектуальної біографії. Під таким кутом зору видання бібліографічного реєстру його творів і праць про нього можна вважати своєрідним прологом до осягнення складного та суперечливого інтелектуального світу українського мислителя.

Первісну основу покажчика склав машинопис (1280 позицій) знаного українського бібліографа й політв’язня сталінських таборів Мирослава Мороза (1923–2006). Укладачі перевірили його й істотно розширили. Загалом бібліографія налічує 6060 поданих у хронологічній послідовності позицій, із яких 953 – публікації текстів самого Михайла Драгоманова. Крім того, бібліографія містить алфавітний перелік праць Драгоманова, іменний покажчик, а також біобібліографічний нарис Євгена Пшеничного про Мирослава Мороза. Бібліографічні описи виконано на належному фаховому рівні й зуніфіковано відповідно до чинних стандартів. Зрештою, виданий покажчик є добротним підручним довідником у царині бібліографічної евристики другої половини XIX – початку XXI століть.

Публікація бібліографії Драгоманова дозволяє зробити й низку цікавих спостережень на ниві видавничих і дослідницьких практик. Скажімо, фіксація бібліографічних позицій виявляє розмитість жанрових і видових меж цілої низки текстів Драгоманова. Не випадково укладачі утрималися від звичної жанрової диференціяції й видового ранжування його студій. Водночас упадає в око, що сучасні видавці й публікатори надто «вільно» оперують текстами Драгоманова, самочинно даючи назви їх частинам або фраґментам. Вражає кількість і проблемно-тематичний діяпазон принагідних згадок про Драгоманова у публікаціях 1990–2000-х років: понад дві тисячі позицій. Вочевидь, описаний масив наукової літератури заохочує майбутні бібліометричні обрахунки, що можуть кинути певне світло не тільки на драгомановознавчі студії, а й на загальний стан нашої соціогуманітаристики.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!