Борис Черняков, Леонід Черноватий, В’ячеслав Карабан (упорядники). Микола Лукаш. Моцарт українського перекладу

Степан Захаркін ・ Вересень 2010
Вінниця: Нова книга, 2009.

Збірник матеріялів і досліджень, більшу частину якого, як зазначено в передмові, впорядкував Борис Черняков (на титулі упорядниками названо чомусь лише Леоніда Черноватого та В’ячеслава Карабана), дає багато нового для наших знань про Миколу Лукаша. Біографічний нарис Чернякова, що друкувався у скороченні як передмова до його Лукашевої бібліографії, яку видала «Критика», в новому виданні істотно поширено за рахунок цитування архівних джерел; він залишається найповнішою на сьогодні спробою наукової біографії перекладача. Нарис доповнюють матеріяли до літопису життя й творчости Лукаша, що, на відміну від поміщених в уже згаданому бібліографічному довіднику, широко реєструють відгуки тогочасної преси та згадки про Лукаша в листуванні сучасників. Родзинкою збірника є публікація Лукашевої доповіді на Республіканській нараді перекладачів у Києві 1956 року – розлогого гострополемічного огляду українських перекладів західноевропейської літератури, які з’явилися впродовж повоєнного десятиліття. Доповідь ця, що є центральним виступом Лукаша з проблем теорії та практики перекладу, ставить перед дослідником комплекс проблем текстологічного, інтерпретаційного та коментаторського характеру, що їх публікатор (той-таки Борис Черняков) розв’язав лише в першому наближенні. Цілком слушним виглядає його припущення, що у виданому 1957 року збірнику матеріялів наради доповідь було знято через втручання впливових літераторів, чиї переклади критикував Лукаш. Що це так, потверджує опублікований тут-таки великий лист українських перекладачів «Дон-Кіхота» Василя Козаченка та Євгена Кротевича, яким від Лукаша перепало найбільше, до Секції художнього перекладу СРПУ зі спростуванням його критики. Аналіз цього документа – справа майбутнього (у збірнику його, на жаль, не прокоментовано), проте вже першого знайомства досить, щоб пересвідчитись у нещирості його авторів за всієї зовнішньої солідности їхньої арґументації. Крім цих матеріялів, у збірнику надруковано добірку статтей і спогадів про Лукаша (деякі – вперше). Книжка наводить на думку про назрілу потребу наукового коментованого видання не лише перекладацького, а й філологічного доробку майстра.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!