Вадим Скуратівський, Світлана Щолокова, Микита Бригін.... Мир Паустовского. [Москва], 2006, № 24. Паустовский и Украина

・ Лютий 2007

Посмертній долі Константіна Паустовського могли би позаздрити чимало класиків. Син письменника зумів перетворити вшанування батькової пам’яті на успішний культурний проєкт: у Москві працює музей-центр Паустовського, що провадить публікаторську і наукову діяльність, виходять багатотомний словник мови прозаїка і «товстий» ілюстрований журнал «Мир Паустовского». Українські матеріяли в журналі – не рідкість (і це зрозуміло, адже біографія письменника тісно пов’язана з Україною), але повністю присвячене Україні число з’являється вперше. Відкривають його два «українські» тексти Паустовського: ранній нарис «Поля» (вартість публікації істотно знижує редакторське спотворення української мови діялогів) і недрукований «київський» розділ автобіографічної повісти «Далекі роки». Окремий блок присвячено навчанню Паустовського в Першій київській гімназії (спогади вихованців гімназії, листування, архівні світлини). Опубліковано також есей Вадима Скуратівського, статтю Світлани Щолокової про взаємини Паустовського з українськими колеґами, матеріяли Микити Бригіна до біографії прозаїка одеського періоду (1921). Українські зв’язки Паустовського вписано в ширший культурний контекст: уміщено есей Євґенія Євтушенка про Євгена Гребінку, уривки зі щоденника Шевченка і два його вірші в нових перекладах Алєксандра Тімофєєвського (відзначимо вдалий переклад «Русалки»), розповідь Татьяни Мєльнікової про всиновленого онука Марка Вовчка – Бориса Лобача-Жученка, спогади Олександра Дейча про Максима Рильського, новелу Юрія Логвина (чия графіка прикрашає номер), велику добірку української поезії останніх десятиріч – від Ліни Костенко до Сергія Жадана – в російських перекладах з антології «Из века в век», що її уклав Віталій Крикуненко, репортаж Данила Кулиняка із Чорнобильської зони (у цих місцях Паустовський бував замолоду). Варто виокремити статтю Алєксандра Бірюкова про арешт і дальшу долю поета Володимира Нарбута і його «подельников»: шевченкознавця Бориса Навроцького, перекладачів української літератури Павла Зенкевича та Ігоря Поступальського. На жаль, у числі не приділено достатньо уваги публікації листування Паустовського з українськими письменниками і зовсім промовчано таку важливу, але водночас дражливу тему, як полеміка Рильського з Паустовським. Хочеться сподіватися, що в подальшому журнал заповнить ці лакуни.

С. З.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!