Дітер Ланґевіше. Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі

Тамара Злобіна ・ Червень 2009
Київ: К.І.С., 2008.
Переклад з німецької О. Логвиненко

Книжка є перекладом збірки статтей професора Тюбінґенського університету, яка вийшла друком у Мюнхені у 2000 році. Наукові інтереси Дитера Ланґевіше реалізуються у межах німецької та европейської історії модерної доби, з акцентом на тематиці лібералізму, буржуазії, робітничого руху, европейських революцій 1848–1849 років у контексті формування національних проєктів, ролі війни та ксенофобії у цих процесах. Дослідника також цікавить історія університетської освіти та її трансформації у сучасний період.

Статті, присвячені націоналізмові, орієнтовано на дослідження політичних і культурних рухів, складних відносин між реґіонами країни, формування імперської та національної ідей у Німеччині XIX століття. Книжку поділено на три тематичні розділи. У першому, «Нація і націоналізм. Основні риси та трансформації», розглянуто теоретичні аспекти становлення національної держави у широкій історичній перспективі, починаючи від часів середньовіччя та раннього нового часу. Основна теза автора полягає в існуванні двох «полюсів» націоналізму – «участи», себто націоналізму як об’єднавчої сили суспільства заради спільного управління власною долею, та «аґресії» – як ксенофобії, возвеличення однієї етнічної групи-нації коштом усіх інших. Професор Ланґевіше зазначає, що у чистому вигляді цих «полюсів» майже не існує, а національні проєкти та ідеології розвиваються поміж них, за певних обставин тяжіючи то до одного, то до іншого.

Другий розділ, «Культурне формування нації», присвячено різноманітним формам громадського руху XIX століття, способам подолання реґіональних і релігійних суперечностей, розвиткові федеративних національних свят. Зокрема, дослідник детально зупиняється на історії гімнастичних і співочих товариств як формах самоорганізації громади, що сприяли виникненню національної свідомости й ідентичности, просвіті селянства, формуванню та поширенню літературної німецької мови. Окрему увагу присвячено жіночому рухові, формам залучення жінок до національного будівництва та вилучення з нього, причинам витіснення жіноцтва на марґінальні позиції або й узагалі за межі цих товариств, попри існування змішаних і жіночих хорів, тощо.

Статті з третього розділу «Виникнення націй і національних держав» стосуються імперської ідеї у Німеччині та відносин з Австрією протягом XIX століття, співвідношення федералізму і самосвідомости реґіонів, пошуків «золотої середини» між формуванням єдиної німецької «культурної» нації та збереженням унікальности й різноманіття земель, мешканці яких подеколи не були надто прихильні одне до одного –наприклад, коли йдеться про католицький південь (Баварію) та протестантську північ (Прусію). Містком до сучасности є завершальна стаття «Історичні шляхи до Европи», у якій «Европу» та «Східну Европу» розглянуто як перманентні інтелектуальні конструкти й точки референції у формуванні ідентичности національних держав реґіону.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!