Томаш Стриєк. Невловні категорії. Нариси про гуманітаристику, історію і політику в сучасних Україні, Польщі та Росії

Дмитро Шевчук ・ Липень 2015
Київ: Ніка-Центр, 2015.

Статті й есеї 2010–2014 років польського українознавця Томаша Стриєка об’єднано темами розуміння категорій нації та пам’яті в гуманітарних науках і використання їх у публічному житті держав Центрально-Східної Европи, відносин між гуманітаристикою і державою та політики пам’яті.

Гуманітарі Центрально-Східної Европи, як переконує автор, сьогодні змушені обстоювати місце своїх дисциплін в університетах. Стриєк зауважує, що після доби комунізму в Польщі, Росії, Україні та балтійських країнах відчувався сплеск розвитку гуманітарних наук як відповідь на потребу нової мови для опису суспільно-політичної дійсности, а також моральної та правничо-політичної оцінки спадщини тоталітарних режимів. Сьогодні гуманітаристика в цій частині Европи стоїть на порозі структурної реформи та зрушень на персональному рівні. Цей перехідний період вимагає шукати балансу між наукою і політикою, націоналізацією та інтернаціоналізацією. Із цих тез випливає загальний авторів намір: з’ясувати, як гуманітарі з України, Польщі та Росії запозичують і адаптують ідеї, методології та концепції, що походять із Заходу.

У книжці йдеться про «невловимі» категорії гуманітаристики: «інтелектуал», «нація», «пам’ять», «перехідна справедливість». «Невловність» першої категорії випливає з позиції інтелектуалів, що міститься між науковими мотивами та почуттям громадянської відповідальности. Нація і споріднені категорії «націоналізм», «національна держава» є «невловними» через розмаїття підходів до їх розуміння. Пам’ять привертає дедалі більше уваги гуманітарів, однак спроби запропонувати її чітке означення є марними. Стриєк звертає увагу на те, що в Центральній та Східній Европі політику пам’яті тісно пов’язано з політикою ідентичности: перша повністю міститься в другій. Термін «перехідна справедливість» (transitional justice) характеризує прагнення суспільства дати собі раду зі спадком масових порушень прав людини в часи тоталітарних режимів. Засоби перехідної справедливости спрямовано на стабілізацію демократії, підвищення рівня довіри до держави та права, а також сприяння розвиткові громадянського суспільства.

У першому розділі Стриєк аналізує дискусії українських істориків ХХ століття щодо цивілізаційної належности України, які відсилають до вже «класичної» формули «між Сходом і Заходом». Автор презентує панораму учасників дискусії на прикладі трьох поколінь: інтелектуалів міжвоєнного періоду, 1970–1980 років і сучасности. Проаналізовано суперечки на тлі доби між Липинським і Томашівським, Лисяком-Рудницьким та Пріцаком, Яковенко і Толочком. Покликаючись на типологію інтелектуалів Зиґмунта Баумана, Стриєк зауважує, що учасники цих дискусій презентували тип законодавця (Липинський, Томашівський, Лисяк-Рудницький, Пріцак) і лише на межі ХХ–ХХІ століть почали грати роль перекладача (Яковенко, Толочко).

У текстах другої частини розглянуто концепції нації та націєтворчого процесу. У першому есеї автор звертає увагу на дискусії щодо категорії нації серед польських істориків та соціологів (Антоніни Клосковської, Томаша Кізвальтера, Ярослава Чубатого, Ярослава Кіліяса, Міхала Лучевського, Кшиштофа Яскуловського). Їхні концепції вписано в ширший контекст досліджень націй та націоналізму і співвіднесено з протилежними позиціями переніялістів-модерністів та примордіялістів-конструктивістів. Другий есей є критичною рецензією на праці Лукаша Адамського про погляди Михайла Грушевського на Польщу та поляків. Для змальованого в Адамського образу Грушевського автор використовує термін «націоналізація», що вказує на однобічну інтерпретацію поглядів українського історика. Темою третього есею є роль російського дослідника Алєксєя Міллєра як академічного історика, який запроваджує нові пізнавальні й інтерпретаційні перспективи дослідження історії Російської імперії в ХІХ столітті.

Третю частину присвячено пам’яті й політиці щодо неї. У першому есеї розглянуто польські дослідження пам’яті сучасних українців. Це антропологічне дослідження Яцека Новака «Загублений світ? Їх називають лемками» (вивчення процесів відродження та конструювання етнічної ідентичности лемків у Польщі та русинів в Україні й Словаччині після 1989 року) та праця Анни Вилєґали «Переселення і пам’ять. Дослідження суспільної (не)пам’яті на прикладі української Галичини та польських “повернених земель”», де предметом аналізу є пам’ять у локальному вимірі. У другому есеї Стриєк зіставляє політики пам’яті на зламі ХХ–ХХІ століть в Україні та Іспанії. Автор міркує, чому засоби перехідної справедливости в Іспанії та Україні застосовувалися обмежено, і обґрунтовує, що іспанський досвід не дуже придатний для України. Наступний есей присвячено пам’яті про Голокост у сучасній Україні. Специфікою політики щодо Голокосту визначено перевагу громадського чинника над державним, а також фінансування громадських організацій, що його здійснюють закордонні та приватні жертводавці. В останньому есеї цієї частини Стриєк шукає відповіді на запитання, чи була ОУН за природою фашистською. Аналізуючи суперечки українських істориків і політологів, звертаючись до типологій політичних рухів та ідеологій ХХ століття і вивчаючи історію інтеґральних націоналізмів та фашизму в Европі, автор висновує, що на це питання можна дати ствердну відповідь. Проте вона має передбачити низку застережень щодо різних періодів історії ОУН, нагадування про історичні обставини, а також пояснення суперечности між правом нації на самовизначення і прагненням створити державу на засадах національної уніфікації та расової вищости.

Завершує книжку інтелектуальна біографія Томаша Стриєка авторства наукового редактора видання Володимира Склокіна.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!