Богдан Задура. Нічне життя

Роксоляна Свято ・ Листопад 2013
Львів: ЛА «Піраміда», 2012.
Переклад із польської Андрія Любки

«Нічне життя» – тільки друга поетична (і взагалі друга) книжка Богдана Задури українською. Мушу наголосити оте «тільки», бо ж ідеться про «живого класика» (від дебюту в 1960-х він видав уже 25 збірок віршів і 7 книжок прози), володаря численних літературних нагород і відзнак, головного редактора авторитетного часопису «Twórczość» і, врешті, неймовірно плідного перекладача й чи не головного популяризатора сучасної української поезії в Польщі (в діяпазоні від Емми Андієвської до Остапа Сливинського та молодших), зокрема й упорядника антології сучасної української поезії «Wiersze zawsze są wolne». А крім усього цього, Богдан Задура – просто цікавий і страшенно несподіваний поет, коли класицистично-стриманий і серйозний, а коли, навпаки, іронічний та експериментально-хуліганський. Недарма за переклад його поезії вже бралися троє зовсім різних українських авторів: Дмитро Павличко, Микола Рябчук та Андрій Бондар. І, як неважко здогадатися, кожен із цих «українських Задур» звучав дуже не подібно до інших. Як урешті по-новому й несподівано звучить і Задура Андрія Любки (що особливо відчутно в текстах, колись уже перекладених). Як і перша книжка українською («Поет розмовляє з народом», 2007),
«Нічне життя» – збірка вибраного, цього разу з чотирьох найновіших авторових видань: «Питання часу», «Усе», «Нічне життя» і «Воскресіння пташки» (2005–2012). Тому, з одного боку, це найактуальніші тексти (що в післямові наголошує сам автор), а з іншого – це смакова добірка одного читача, Андрія Любки. І з цього погляду це також діялог, і не лише між мовами та культурами, а й між поколіннями. Перекладач молодший за автора на понад сорок років, однак очевидно, що він прочитує (і перекладає) Задуру зовсім не як класика, а як сучасника, шукаючи не просто точок перетину, а спільних маґістралей. І видається, що доволі легко знаходить – навіть тоді, коли ліричним суб’єктом вірша є старший чоловік, який за нічною цигаркою міркує про сенс життя, або ж коли це якась пікантна «фрашка» підстаркуватого донжуана чи, скажімо, кількарядковий текстреакція на поточні польські події. Власне, попри те, що «Нічне життя» – відчутно польська книжка (про що свідчать і Задурині коментарі в післямові, де він мусить пояснювати маловідомі українському читачеві імена та реалії), деякі з віршів звучать так, ніби їх міг написати сам Андрій Любка. І це зовсім не докір перекладачеві, а радше іронічне потвердження Задуриного статусу «наймолодшого письменника сучасної Польщі».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!