Упорядники Марія Ревакович і Василь Ґабор. Нью-Йоркська група. Антологія поезії, прози та есеїстики

Олег Коцарев ・ Березень 2013
Львів : ЛА "Піраміда", 2012.

Антологія «Нью-Йоркська група», випущена в серії «Приватна колекція», – вже не перша спроба підсумувати й узагальнити творчість учасників одного з найцікавіших українських літературних явищ другої половини двадцятого століття – чітко організаційно чи маніфестаційно не оформленого кола поетів-модерністів, що належали до спільного, хоч і розкиданого між континентами середовища, час від часу разом друкувалися й умовно назвалися Нью-Йоркською групою. Досить згадати такі видання, як «Півстоліття напівтиші», «Поети Нью-Йоркської групи» чи «Віртуальна антологія поезії Нью-Йоркської групи» Романа Бабовала. Мета цього «антологізування» очевидна: передовсім зафіксувати хай який плинний, та більш-менш канонічний формат групи (особливо з огляду на деякі неоднозначності, до прикладу, заперечення Емми Андієвської проти зарахування її до Нью-Йоркської групи; цікаво, як поставилася вона до чергового включення її творів до спільного видання?), а також укотре спробувати «утвердити» тексти «нью-йорківців» у драглистому інформаційному просторі України (з учасників Нью-Йоркської групи багато хто нарікав на недостатню представленість її дискурсу на батьківщині).

Цього разу за справу популяризації/канонізації взялися Марія Ревакович і Василь Ґабор. Вийшов доволі грубий видовжений том, передусім поезії, меншою мірою – прози й есеїстики; його оздоблено творами двох близьких до групи художників: живописом Юрія Соловія та графікою Любослава Гуцалюка. Таке оформлення додатково акцентує прихильність до традицій модернізму, що їх не раз артикулювали учасники Нью-Йоркської групи.

Майже сто п’ятдесят сторінок антології віддано й на саморефлексії та спогади. Тут є інтерв’ю з поетами, декілька аналітичних і мемуарних статтей, які дають змогу скласти непогане уявлення про історію та суть цього літературного середовища. Є також фотоматеріяли – їх, либонь, варто було би подати більше.

А головна частина – поезії Богдана Бойчука, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Жені Васильківської, Емми Андієвської, Патриції Килини, Віри Вовк, Юрія Коломийця, Олега Коверка, Марка Царинника, Романа Бабовала та Марії Ревакович (розташування, здається, відтворює часовий порядок, у якому автори долучалися до групи). У поданих добірках найкраще представлено ранній доробок кожного з поетів – тобто шістдесяті роки; тодішня творчість виписує ніби естетично альтернативну до «континентального» шістдесятництва історію літературного руху (альтернативність цю рідко постулюють уголос, далеко не всі поети Нью-Йоркської групи її визнають, але багато хто її таки зауважує). Шкода, що книжка не розповідає про пізнішу творчість поетів, бо більшість із них не полишає активного творчого життя. Втім, і в такій формі антологія виглядає більш ніж переконливо й насичено. А ще, несподівано, попри безумовне розмаїття творчих манер зібраних тут авторів, вона вийшла навдивовижу цілісною настроєво: фактично всі її тексти, не залежно від темпераментів, прийомів і підходів, позначено виразною рівновагою та медитативною замисленістю.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!