Володимир Єрмоленко. Оповідач і філософ. Вальтер Беньямін та його час

・ Листопад 2013
Київ: Критика, 2011.
280 с.

Видану за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету монографію молодого київського історика філософії Володимира Єрмоленка, який нині захищає докторські дисертації в Києво-Могилянській академії й у Школі високих студій суспільних наук (Париж), присвячено творчості Вальтера Беньяміна (1892–1940) – німецького письменника та філософа, соціолога, теоретика історії, естетика, мистецтвознавця і літературного критика, одного з найориґінальніших і найчільніших европейських інтелектуалів першої половини XX століття. Його ідеї, позначені впливом зревізованого марксизму, парадоксально поєднаного з фройдівським психоаналізом, ґетеанською натурфілософією і бароковою історіософією, єврейською містикою, бодлеріянським постромантичним консерватизмом і сюрреалістським революціонізмом, неабияк вплинули на подальший розвиток світової думки від постання Франкфуртської школи на початку 1930-х років і аж дотепер.

Автор оглядає головні топоси Беньямінового мислення, з-поміж яких наголошує засадничі образи оповідача, фланера та колекціонера, виокремлює теми міського простору та його трансформацій, колажу та зміщення, фраґментованости історичного часу, історії і природи та історії як руїни, археології та сотеріології, пам’яті й апокаліптичного очікування, «топографії далекого», філософії мови і філософії імені, теорії роману та відродження нарації, аналізує поняття аури й аналогії, «нечуттєвої подібности» та неідентичности, досліджує парадоксальне переосмислення в Беньяміна проблематики традиції та модерности і показує кшталтування в його дискурсі (та й загалом у тогочасному ідейному полі) контроверсійного феномену антимодерного модерну. Крізь призму ідей і життя Беньяміна дослідник намагається робити своєрідні фотознімки епохи, передусім космополітичного літературно-мистецького і науково-гуманітарного середовищ Німеччини та Франції 1920-х – 1930-х років. Окрім самого німецького філософа, осмисленого зокрема в контексті постромантичної, сюрреалістичної, антропологічної, лівої («апокаліптичної») та психоаналітичної перспектив, на сторінках монографії з’являються й інші чільні постаті тієї доби, як-от Фройд і Пруст, Бретон і Араґон, Гайдеґер і Арендт, Лукач і Адорно, Гофмансталь і Краус, Бльох і Кракауер; аналіз їхніх поглядів також служить опрацюванню головної теми книжки: химерного переплетення новочасности й архаїки в інтелектуальній атмосфері міжвоєнного часу.

Видання щедро ілюстровано портретами згадуваних осіб, репродукціями модерного мистецтва та паризькими світлинами Ежена Атже, що їх досліджував Вальтер Беньямін у своїх філософсько-естетичних студіях.

 

 

Зміст

Denken ist danken   9

Замість передмови: стрибки історї   11

Вступ: персонажі Вальтера Беньяміна   17

Розділ 1

Простір і час: пасаж та вітер спасіння

1. Фантасмагорія великого міста: passage   28

Сюрреалістична естетика пасажу та Беньямінова філософія   32

Пасажі: простір колажу та зміщення   37

Поза межами сюрреалізму   43

2. Вир історії: археологія та сотеріологія   53

Історія та природа: la nature morte   54

Фраґментованість історичного часу: історія як руїна   61

Прапочаток та археологія: Ur-sprung та Ur-geschichte   63

Екскурс у контекст: Беньямін, Бльох, Гайдеґер   70

Історія та сотеріологічна пам’ять   77

Розділ 2

Філософія речі: аналогія, аура та неідентичне

1. Космологія подібности   93

Філософські основи Беньямінової теорії мімесису: Фройд, Адорно, Лукач   94

Беньямінова філософія подібности   100

Натхнення філософії аналогії: Ґете і Бодлєр   104

Імітація неба: астрологія та мімесис   110

Поняття «нечуттєві подібності»   113

2. Аура та її занепад   121

Апорії модерну: руйнування аури та її повернення   124

Топографія далекого: аура і слід   136

Розділ 3

Філософія мови: світ як книга, світ як оповідання

1. Світ як книга: в пошуках Адамової мови   141

Беньямінова рання теорія мови   143

Слово та Ім’я: Беньямінова філософія імені   149

Література й магія: Беньямін та езотерична поезія   157

Беньямін і традиція «книги світу»   162

2. Відродження нарації: оповідь проти роману   173

Дьордь Лукач і «Теорія роману»   175

Альфред Деблін і повернення епосу   177

Епос у серці модерну   181

Екскурс 1

Натхненники та суперники: паралельні візії «антимодерного модерну»

1. Постромантична перспектива: Шарль Бодлєр   194

2. Сюрреалістична перспектива: Андре Бретон і Люї Араґон   201

3. Антропологічна перспектива: Роже Каюа   203

4. Апокаліптична перспектива: Беньямін і німецькі ліві   209

5. Психоаналітична перспектива: нове «Тлумачення сновидінь»   215

Екскурс 2

Модерн і антимодерн у філософії культури ХХ століття: огляд літератури

1. Зустрічі та суміші модерну й антимодерну: сплутуючи карти   221

2. Беньямін між модерном і антимодерном: про що говорять коментатори   235

Замість післямови   247

Бібліографія   255

Покажчик   268

Список ілюстрацій   274

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!