Алексей Левинсон. Опыт социографии

・ Березень 2006
Москва: Новое литературное обозрение, 2004.

Вміщені у збірнику статті написано в різні роки й на дуже різні теми: від спроби соціології запахів (чи не першої після нарисів Ґеорґа Зимеля) до інституційних особливостей російського суспільства чи формування ідентичности.

Один із тематичних блоків присвячено соціологічному чи то соціографічному (у термінах Фердинанда Теніса) аналізові міста, процесам урбанізації, певним аспектам міської культури (як-от ціннісні системи, «соціологія речей»). Зацікавлює Лєвінсонова теза про загальний «занепад» міст у Росії (особливо, якщо вони не є адміністративними чи владними центрами) та одночасний «колапс» культури, на зміну якій приходить не стан аномії, а навпаки, розквіт соціяльности як такої, тіньових і неформальних зв’язків та механізмів реґуляції.

Оглядаючи тему пам’ятників і свят, автор слушно зазначає, що поява пам’ятників і свят можлива тільки за умови соціяльно-групового консенсусу щодо певних цінностей. А без його досягнення будь-які намагання «віднайти спільне національне свято», що ними переймається політичний істеблішмент Росії, будуть марні.

Лєвінсон аналізує російську бюрократію як корпорацію, постійні суспільні коливання, «російський маятник» між вільним ринком і тотальним контролем, феномен та компоненти популярности нинішнього російського президента, динаміку ставлення до особи й ролі Сталіна протягом останніх 15 років. Особливо цікавими видаються авторові роздуми про «простоту» структур і систем колективного життя (на противагу первинним соціяльним мережам), та їх зміну в процесі трансформації суспільства до ускладнення або ж зведення до первинних мереж.

Центральними для книжки є проблеми формування ідентичности, інституційної перебудови та аналіз армії як інституту суспільства. Чимало місця присвячено соціологічному аналізові армійської дідівщини, місця армії в житті сучасного російського суспільства, ролі у формуванні ідентичности. Особливої уваги заслуговує студія про ставлення до продовження війни в Чечні та аналіз результатів фокус-груп щодо того, кому така війна потрібна.

В більшості статтей використано результати опитувань громадської думки та інших проєктів Всеросійського центру досліджень громадської думки (ВЦІОМ, нині – Аналітичний центр Юрія Левади).

А.О.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!