Ролянд Ґетц, Кристіан Барнікель, Тим Байхельт.... Osteuropa

Людмила Безгубенко ・ Березень 2012
2011, № 7 Ressourcenfluch, Ressource Buch Erkundungen in raffiniertem Terrain

У випуску берлінського часопису «Osteuropa» під назвою «Прокляття ресурсів, книжка як ресурс. Розвідка на вишуканій місцевості» вміщено матеріяли, поєднані проблематикою, що її редактори вважають питанням ресурсів: природних, інформаційних чи літературних.

Економіст Ролянд Ґетц у статті «Пострадянське ресурсне прокляття? Надлишок природних ресурсів та авторитаризм» заперечує можливість застосувати щодо простору колишнього СРСР теорію, яка постулює взаємозв’язок між ресурсним надлишком і деформаціями в економіці та політиці держави. Економічний та політичний безлад однаковою мірою притаманний тим країнам СНД, що мають величезні ресурси, і тим, які майже цілком їх позбавлені.

Політологи Кристіан Барнікель та Тим Байхельт у статті «Мережі, групи, окремі одиниці» розглядають різні методи дослідження Східної Европи, до яких удаються в Німеччині, і визначають, що найпродуктивніший із них – це опора на культуру та історію країни, навколо яких можна «збирати» й решту дисциплін.

Перекладачка Дорота Строїнська у статті «Момент щастя під час перекладу» розповідає про стосунки німецького читача з творами видатного польського поета Чеслава Мілоша. Розвідку літературознавиці Клавдії Смоли «Нонконформістська єврейська література. Поезія опору та повторне відкриття єврейства в пізню радянську епоху» присвячено розглядові дисидентської єврейської культури та літератури в СРСР 1970-х років, яка була альтернативою офіційній радянській культурі, орієнтованій на ідеологічну та етичну гомогенізацію.

Дві публікації присвячено Чорнобилю: професор славістики Андреа Цінк у статті «Спроби небуття. Чорнобиль у текстах і зображеннях» розповідає про спільну роботу письменників Юрія Щербака та Свєтлани Алєксієвіч, фотографа Роберта Полідорі та кінорежисера Нуколауса Ґайргальтера над висвітленням правдивої історії того, що насправді відбувалося на ЧАЕС у квітні 1986 року. Мінський журналіст Барис Пятровіч («Абсурдність Чорнобиля. Пригадуючи весну 1986 року») міркує над «розпорошеністю» інформації про аварію. Таке становище, вважає він, є наслідком цілеспрямованих дій влади, яка свідомо вносила розбрат у середовище постраждалих від аварії, у такий спосіб знищуючи спогади про події.

В огляді «Все рухається. Стан сучасної російської прози» філолог Карлгайнц Каспер визнає, що тільки деякі з 34 російських романів, які було номіновано на літературні премії в 2010 році, поєднують соціяльно важливі теми з новаторською стилістикою, тож небагато з них мають шанс здобути успіх і посісти помітне місце в російській літературі.

Публікацію Наташі Друбек «Це була Чехословаччина» наприкінці числа присвячено 46-му Міжнародному кінофестивалю в Карлових Варах.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!