Борис Херсонський. Открытый дневник

Олег Коцарев ・ Січень 2016
Київ: Дух і Літера , 2015.

«Відкритий щоденник» Бориса Херсонського — це спроба «окнижити» блоґ у соціяльній мережі Фейсбук, пошук відповідей на міркування про минущість текстів, образів і сенсів, створюваних у мережі. Публікацію текстів із Фейсбука у книжковому форматі можна потрактувати як повернення до давніх, стійкіших жанрів і форм або як опертя на їхній «костур» у контексті раціонального інформаційного самообмеження.

До «Відкритого щоденника» ввійшли вельми різні тексти із Фейсбук-сторінки Бориса Херсонського за 2014-й, поки що найдраматичніший рік «української кризи». Ця «криза», або «Події» — фінальний етап Майдану, анексія Криму, розгортання війни на Донбасі, заворушення в містах Сходу і Півдня — склали основну сюжетну лінію книжки. Більшість реплік, роздумів, есеїв, а часто й віршів є реакцією на них інтелектуала, письменника, психолога і психіятра.

Цю реакцію можна схарактеризувати як послідовно патріотичну (хочеться відмовитися від означника «проукраїнська»). Херсонський однозначно виступає проти російської аґресії і підтримує цілісність України. Однак він є далеким від пропаґандистського дискурсу і зауважує напівтони. Скажімо, описуючи трагедію 2 травня в Одесі, він міркує не лише про провокативні дії «антимайдану» і бездіяльність міліції, але й про вчинки активістів-патріотів. Борис Херсонський реґулярно критикує радикальне крило і Майдану, і постмайданових політичних та силових утворень. Його критика виважена і конструктивна; вона заперечує мову ненависти й гасел, що розколюють країну. Саме такого голосу часто бракує в сьогоднішньому поляризованому інформаційному просторі, саме з такими людьми можна дискутувати.

Чимало текстів присвячено російській пропаґанді, яку Херсонський переглядає, здається, з фаховим медичним інтересом, а також колишнім друзям із Росії, з якими стало неможливо спілкуватися, і неможливості відвідувати Крим та Росію. Ще один політичний аспект — послідовне декларування необхідности існування єдиної України, де культурну і мовну строкатість захищатимуть і шануватимуть.

Утім, політикою книжка не обмежується. Є цікаві роздуми культурологічного характеру (зокрема, на межі з масовою психологією), подорожні враження, розлогі й часто парадоксальні особисті і родинні спогади. Родина Херсонських не одне покоління займається літературою та психіятрією, не всі її члени пережили Голокост і сталінські репресії, тож матеріялів приватної історії Борис Херсонський має вдосталь.

І зовсім відокремленою (але не упослідженою) лінією у «Відкритому щоденнику» йдуть вірші. Їх багато, вони пасують на різний смак і перебувають трохи в чернетковому хаосі (нагадуючи, яку роль для поета часто відіграє інтернет-блоґ). Не без проб, уточнень, помилок і переробок розгортаються теми й мотиви — як і личить чернетці. Це вірші, герметично зосереджені на образному плетиві. Вірші споглядальні. Вірші-спогади. Вірші з «політичним звучанням». А ще — вірші в українських перекладах. Здається, автор щоденника (людина російської культури і великою мірою відповідних контекстів) чимдалі більше цікавиться розмаїтими українськими контекстами та взаємодіє з ними. І навіть вірш, який розпочинає книжку, в кінці видання надруковано в перекладі українською мовою.

Поетична частина «Відкритого щоденника» Бориса Херсонського є, зокрема, промовистим свідченням того, як кращі зразки літератури виконують терапевтичну роль у час масових потрясінь, стресів і загроз. Урівноважування «політичного сюжету» книжки відбувається навіть у віршах, у яких ідеться про нещодавні події. Тонко і символічно це виписано в тексті, який мені здається одним із найкращих у книжці:

Я ей говорю — собирай чемодан, документы — в отдельный пакет.

Чемодан — вокзал — дальше — хер знает куда.

А она — с яблонь уже осыпался цвет,

а клематис цветет, и в море прозрачна вода.

 

Я говорю — ночью опять стреляли, ближе к нам, чем вчера.

Только самое необходимое — лишнего не бери.

А она — посмотри, какое солнце с утра,

не хочешь — не слушай меня, просто — смотри.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!