Корней Чуковский, Лидия Чуковская. Переписка. 1912–1969

Степан Захаркін ・ Лютий 2006
Москва: Новое литературное обозрение, 2003.

Двоє: батько й донька. Він – автор іскрометно веселих і запаморочливо безтурботних віршованих казок, на яких виросло кілька поколінь людей, що населяли одну шосту земної кулі; вона – авторка моторошно правдивих повістей про епоху Великого Терору, що довший час були відомі лише читачам самвидаву й «тамвидаву». Він – визнаний за життя совєтський класик і лавреат Лєнінської премії, втілення – попри всі можливі застереження – щасливої творчої долі й літературної респектабельности за тих обставин, у яких йому випало жити; вона – вдова розстріляного «ворога народу», «антисовєтщиця» і майже дисидентка, офіційне літературне визнання до якої прийшло незадовго перед смертю. Вони листувалися майже шість десятиліть: перший батьків лист адресовано з Києва п’ятилітній дитині, останній написано за кілька днів до смерти в Кремлівській лікарні. Тепер до цього епістолярного діялогу тривалістю в пів сторіччя зможе долучитися кожен. І хоча видавці й застерегли в анотації, що листи ці «багаті на літературні події» та «містять портрети багатьох сучасників» (справді багатьох – від Ахматової та Пастернака до Солженіцина й Бродського!), проте повноправними головними героями книги є, безперечно, вони: Корнєй і Лідія Чуковські.

Для українського читача книга ця буде цікава ще й сюжетами та мотивами, пов’язаними з Україною. Їх чимало – і це не дивно, коли згадати про родинний стосунок Чуковських до України (Чуковський – син українки, до 22 років мешкав в Одесі; киянином був другий чоловік Лідії Чуковської, який загинув у ҐУЛАҐу) та їхні зв’язки з українською культурою, передусім спільний внесок у вивчення й популяризацію Шевченкової творчости. З листів дізнаємося подробиці творчої та видавничої історії повістей Лідії Чуковської про Шевченка (перший значний прозовий твір російської літератури, присвячений поетові) й про Коліївщину (1920–1930-ті роки), роботи її батька над російським однотомником Шевченка (1939) і статтею про російські переклади Шевченкових творів. Обговорюючи повість Олександра Ільченка «Серце жде» (рання редакція «Петербурзької осені»), батько й донька доходять згоди, що одним із найнепривабливіших моментів твору є карикатурне насвітлення взаємин Шевченка та Куліша. Змістовні й описи вражень від поїздок Лідії Чуковської до Одеси (1924) й шевченківськими місцями (Київ, Яготин, Канів; 1929). Ось, наприклад, про мовну ситуацію: «У Києві ще чути часом російську мову, а в Лісняках, у Яготині, в Каневі, на пароплаві – тільки українською говорять, діти й дорослі» (лист 25 липня 1929 року). Є з чим порівняти.

Видання підготували Єлєна Чуковська й Жанна Хавкіна. Їм належать і коментарі, цінні широким залученням матеріялів родинного архіву, але в багатьох випадках недостатньо точні й інформативні – зокрема, в українській частині. Ім’я не раз згадуваного у книзі історика Костя Гуслистого, який був внутрішнім рецензентом повісті Чуковської про Коліївщину, супроводжено такою фантастичною приміткою: «Йдеться про працівника Державної Вченої Ради (ҐУСу), який в уяві восьмирічної доньки Л. К. [Чуковської. – С.З.] перетворився на грізного персонажа на ім’я “Гуслистий”». Шкода, що коментаторка обмежилася враженнями своєї дитячої уяви замість зазирнути до першого-ліпшого видання «Советского энциклопедического словаря». Згаданого в одному з листів доносителя на кирилометодіївців Алєксєя Пєтрова ототожнено у примітці з академіком-літературознавцем Миколою Петровим. Таких прикрих коментаторських ляпів книжці, на жаль, не бракує, і тут вона відчутно програє порівняно з попередніми аналогічними виданнями «НЛО» – листуванням Константіна Азадовського з Юліаном Оксманом, щоденниками Мстіслава й Татьяни Цявловських тощо.

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!