Сергій Білокінь, Лариса Федорова, Лариса Амеліна... Перші читання пам’яті М. Ф. Біляшівського. Матеріали наукової конференції, 22 червня 2005 року

Степан Захаркін ・ Квітень 2007
Київ: Артанія Нова, 2006.

У збірнику матеріялів музеєзнавчої конференції, яку провів Національний художній музей України, присвятивши її пам’яті свого першого директора, чи не найзмістовнішою є стаття Сергія Білоконя «Паралельна історія УРСР. Большевики і українська культурна спадщина». Узагальнюючи багатий фактаж, нагромаджений у власних публікаціях, і залучаючи нові архівні джерела, дослідник окреслює динаміку, основні напрями та стратегії політики нищення культурної спадщини, яку провадила в Україні радянська влада в 1918–1938 роках: вилучення майна у населення, розграбування церковних коштовностей, діяльність Торґсіну та Внєшторґу, люндрування архітектурних пам’яток і музеїв, запровадження спецфондів.

Історії заснування музею та різним граням діяльности Миколи Біляшівського у світлі нових джерел присвячено статті Лариси Федорової, Лариси Амеліної, В. Колеснікової, Зінаїди Тарахан-Берези та інших. Із-поміж кількох розвідок, які стосуються дослідження маловивчених творів українського іконопису XVII–XVIII століття з музейної колекції, варто виокремити добротну студію Ірини Ходак про галицьку ікону кінця XVII століття «Богоматір Одигітрія з Єсейовим деревом родоводу Христа». Серед інших історико-мистецьких публікацій відзначимо не позбавлені інтересу статті одеситок Ганни Носенко (про тему чернецтва в живописі Киріяка Костанді) й Ольги Тарасенко (про ремінісценції парсуни в мистецтві українського модерну й аванґарду).

На жаль, мусимо констатувати досить низький рівень редакційно-видавничого підготування збірника. Видавництво, яке спеціялізується на випуску дорогих мистецьких альбомів, пошкодувало для цієї книжки не лише літературного й технічного редакторів, а й навіть коректора – за них усіх, очевидно, мусила відробляти «координатор видання» Юлія Литвинець. Як наслідок – текст рясніє друкарськими помилками й мовними ляпсусами, а брак якісних ілюстрацій компенсовано наявністю позапланових порожніх сторінок, покинутих у різних місцях книжки винахідливим, але чомусь не названим на ім’я макетувальником.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!