Ю. М. Могаричев. «Пещерные города» в Крыму

Андрій Домановський ・ Червень 2007
Симферополь: Сонат, 2005.

Нову книжку одного з провідних сучасних спеціялістів з історії середньовічного Криму присвячено історії так званих кримських «печерних міст». Насправді «печерні міста» – це низка різних за походженням, розмірами, характером і функціональним призначенням, історичною долею пам’яток: Бакла, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Успенський монастир, Киз-кермен, Качі-кальон, Сюйренська фортеця, Чилтер-Коба, Мангуп, Ескі-кермен, Чілтер-мармара, Інкерман, Шулдан та інші.

У вступі Юрій Могаричев знайомить читача з історією дослідження пам’яток, починаючи від перших спроб наукового опису, датованих кінцем XVIII століття, чи навіть раніших свідчень польських і турецьких авторів, до сучасних наукових досліджень. Автор наголошує, що більшість сучасних дослідників (і він сам) дотримуються думки, що «печерні міста» створювано за безпосереднього впливу Візантійської імперії. Важливу роль для зорієнтованости читача в проблематиці дослідження відіграє вміщений у вступі короткий нарис з історії скельної архітектури Криму та загальний нарис середньовічної історії півострова (останню його частину, присвячену XIII–XV століттям, написав відомий московський історик Андрєй Сазанов).

Подальші розділи монографії присвячено дослідженню окремих «печерних міст»: Каламіти й інкерманських печерних монастирів, Чілтер-мармари, Шулдану, Ескі-кермену, Мангупу, Чілтер-коби та Сюйренської фортеці, Качі-кальону, Тепе-кермену, Киз-кермену, Чуфу-кале й Бакли. Розділи побудовано за єдиною принциповою схемою, в якій дослідженню й опису найважливіших і найцікавіших об’єктів пам’ятки передує коротка історична довідка про неї та історію її дослідження, доповнена переліком найважливішої наукової літератури. Такі списки наукових праць супроводжують і опис кожного окремого об’єкта «печерного міста».

До низки досліджуваних пам’яток не ввійшли печерні споруди Херсонеса, Бахчисарая, Неаполя Скіфського, храм біля підніжжя гори Сокол в околицях Судака, споруди на скельних обривах півострова Тарханкут. Цю прогалину певною мірою заповнено у висновках книжки, де надано короткий опис найважливіших печерних об’єктів Херсонеса: храму на головній вулиці, склепу на землі Н. І. Тура, комплексу споруд Заміського (південного) монастиря.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!