Гульнара Бекірова. Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії

Редакція Критики ・ Грудень 2017
Київ: Критика, 2017.
Передмова Мустафи Джемілєва; післямова Рефата Чубарова; авторизований переклад з російської Катерини Демчук. 488 с., бібл., i–xl — іл. вкл. ISBN 978–966–2789–01–0.

Книжку Ґульнари Бекірової, добре знаної дослідженнями з підсовєтської історії кримських татар, присвячено найтрагічнішому періодові в житті кримськотатарського народу — вигнанню, поневірянням на чужині та важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину. Вступ і перша частина, «Заручники війни», окреслюють контекст трагедії: розвиток кримськотатарської автономії після революції 1917 року, перипетії Другої світової війни на теренах Криму, обставини й причини виникнення так званого «кримськотатарського колабораціонізму». У частині «“Визволителі” депортують “визволених”» детально змальовано перебіг депортації 1944 року, перше вигнанське десятиліття у спецпоселеннях на Уралі, в Сибіру та Центральній Азії, зародження опозиційних настроїв, що згодом приведуть до постання національного руху. У частині «Десталінізація по-комуністичному: батьківщина не для всіх» ідеться про специфіку «кримськотатарської проблеми» на тлі змін совєтської політики щодо депортованих народів після смерти Сталіна. Детально досліджено зародження руху за повернення в Крим, перші звернення до влади, долучення до опору молоді та колишніх комуністичних посадовців Кримської АССР. Окремий розділ розповідає про три перші політичні процеси післясталінського часу: Енвера Сеферова та Шевкета Абдурахманова (1961), Сеїт-Амзи Умерова та Марата Омерова (1962) і Мустафи Джемілєва (1966). У фокусі четвертої частини, «Марні сподівання на паперові укази», — одна із засадничих ухвал щодо кримських татар, Указ від 5 вересня 1967 року про «закорінення» на чужині, та подальше піднесення національного руху, зближення з московськими інакодумцями, перші випадки «неорганізованої» репатріяції, судові й позасудові переслідування активістів. У частині «“Рішучі заходи” щодо кримськотатарських “автономістів”» нові тенденції та події в національному русі 1970-х — початку 1980-х років комплексно проаналізовано у зіставленні з офіційними проєктами вреґулювання кримськотатарської проблеми, описано посилення репресій проти охочих повернутися на історичну батьківщину водночас із ухваленням окремих реабілітаційних актів, оглянуто найважливіші судові процеси цього періоду проти учасників опору. У прикінцевій частині, «Рідний дім уже близько», авторка простежує історію повернення кримських татар на батьківщину в останні роки існування СССР (1985–1991). У додатку вміщено добірку маловідомих чи недоступних нині матеріялів, контекстуально пов’язаних із текстом синтези і покликаних детальніше розкрити окремі її сюжети. Загалом у книжці використано понад дві сотні документів (переважно з недоступних нині московських архівів), які раніше великою мірою перебували поза увагою істориків і публікаторів, відомості з усних джерел, комплекси дисидентського самвидаву тощо, оприлюднено понад сотню архівних і сучасних світлин, а також розлоге інтерв’ю лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Цей детальний виклад політичної історії кримськотатарського народу і його національного руху виразно показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямовані опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади та опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину майже три десятиліття тому, обидва опори тривають. Про «чверть століття свободи» і дальшу спробу московського реваншу, пов’язану з новою російською окупацією Криму (яка, втім, виходить поза хронологічні рамки цього дослідження), міркує у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Книжку підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!