Оксана Гаврилів, Тимофій Гаврилів (упор.). Подорож до Европи

Ольга Карпенко ・ Червень 2006
Львів: ВНТЛ-Класика, 2006.

Інтердисциплінарне видання «Подорож до Европи», створене на основі циклу лекцій «Австрійські вечори» у львівському КМЦ «Дзиґа», поєднує переважно компаративістичні розвідки з культурної та політичної історії Галичини та Буковини як краю, органічно вписаного в европейський контекст, і розпочинається нарисом Ярослава Грицака про перипетії Франкової кар’єри у Відні, що виходить далеко за межі переліку біографічних відомостей, презентуючи панорамну картину культурного зламу кінця століття. Довільні за стилем та невеликі за обсягом розвідки поєднують глибокі фахові аналітичні вправи із лекційною легкістю організації матеріялу, вповні розкриваючи тогочасну багатогранність вітчизняного культурного життя на рівнях від біографічного до всеевропейського.

Літературознавчий ракурс загальної теми подає ґрунтовна розвідка Тимофія Гавриліва про співвідношення художнього та реального часопростору творів Йозефа Рота, уродженця Східної Галичини та переконаного монархіста, стаття Петра Рихла – автора монографії про ще одного відомого галичанина Пауля Целяна, аналіз романів Еліяса Канеті Світлани Маценки. Літературознавчу спрямованість статтей урівноважує мовознавча розвідка Оксани Гаврилів – аналіз розмаїтої німецької лайки.

«Музична» секція містить матеріяли Любові Кіяновської з музичних зв’язків Західної України й Австрії, статтю Лідії Мельник про напівзабутого композитора Александра фон Землинського та розвідку «Герберт фон Караян. Шкіц творчого життя» Іни Ґаєд. У «живописно-археологічному» блоці – стаття-інтриґа Віти Сусак «“Ідеальна модель” Оскара Кокошки», нарис-біографія австрійського архітектора Отто Ваґнера пера Наталії Космолінської, архітектурний портрет театрального Львова, поєднаний з історією театрального мистецтва Галичини, у розвідці Віктора та Олексія Проскурякових, і замальовка архітектури Відня у статті Богдана Черкеса. Завершують збірку статті Олександра Фільца та Василя Расевича, героями яких є особистості-концепти – Фройд і Василь Вишиваний (Вільгельм фон Габсбурґ).

Замість підсумку видання подає огляд Ореста Семотюка «Україна в австрійській пресі XX сторіччя» – не ретроспективний погляд на проблему, а радше «пошук українського місця у світовій спільноті» сьогодення. Хоча збірка назагал репрезентує не так пошук, як констатацію, вдалу спробу самоозначення та самозорієнтованости в европейському культурному просторі.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!